Аутран Доурадо Зміст Біографія | Творчість | Твори |...
Народились 18 січняНародились 1926Уродженці Мінас-ЖерайсуПомерли 30 вересняПомерли 2012Померли в Ріо-де-ЖанейроБразильські письменники
Camões Prizeпремія Жабутіпорт.192630 вересня2012Ріо-де-ЖанейроМінас-Жерайс1954Жуселіну Кубічека19581961Ріо-де-ЖанейробарочнуВільям Фолкнер1980Премія Жабуті198120002008
Аутран Доурадо | |
---|---|
Ім'я при народженні | порт.-браз. Waldomiro Freitas Autran Dourado |
Народився | 18 січня 1926(1926-01-18)[1] Патус-ді-Мінас[d], Мінас-Жерайс |
Помер | 30 вересня 2012(2012-09-30)[2](86 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
Громадянство (підданство) | Бразилія |
Діяльність | письменник, журналіст, романіст |
Alma mater | Федеральний університет Мінас-Жерайс |
Володіє мовами | бразильський варіант португальської мови |
Жанр | роман |
Нагороди | Camões Prize[d] премія Жабуті |
IMDb | nm1212810 |
Аутран Доурадо (порт. Waldomiro Freitas Autran Dourado, 1926, Патус-ді-Мінас — 30 вересня 2012, Ріо-де-Жанейро) — бразильський письменник.
Зміст
1 Біографія
2 Творчість
3 Твори
3.1 Романи
3.2 Новели
3.3 Мемуари
4 Визнання
5 Примітки
Біографія |
Син судді. Закінчив юридичний факультет Федерального університету штату Мінас-Жерайс. З 1954 жив у Ріо-де-Жанейро, працював журналістом. Виконував обов'язки прес-секретаря президента Жуселіну Кубічека (1958—1961).
Помер від проривної виразки. Похований на кладовищі Святого Іоанна Хрестителя в Ріо-де-Жанейро.
Творчість |
Головна тема це штат Мінас-Жерайс, який міфологізований письменником в образі вигаданого містечка Дуас Понтіш. Його історії найчастіше розказані наскрізним героєм Жуаном ді Фонсека Рібейру. На барочну поетику Доурадо помітно вплинув Вільям Фолкнер.
Твори |
Романи |
Teia (1947)
Sombra e exílio (1950)
Tempo de amar (1952)
A Barca dos Homens (1961)
Uma Vida em Segredo/ Таємне життя (1964, екранізований Сузанною Амарал в 2001, [1])
Ópera dos Mortos / Опера мертвих (1967)
O Risco do Bordado (1970, премія ПЕН-клубу Бразилії)
Os Sinos da Agonia (1974)
Armas e Corações (1978)
As Imaginações Pecaminosas (1981)
A Serviço Del-Rei (1984)
Ópera dos Fantoches/ Опера ляльок (1995)
Confissões de Narciso/ Сповідь Нарциса (1997)
Monte da Alegria (2003)
Новели |
Três histórias na praia (1955)
Nove histórias em grupos de três (1957)
Violetas e caracóis (1987)
Melhores contos (2001)
O senhor das horas (2006)
Мемуари |
Gaiola aberta (2000)
Визнання |
Бразильська премія Гете (1980). Премія Жабуті (1981). Премія Камоенса (2000). Премія Машаду де Ассіса (2008).
Примітки |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120342324 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
↑ Morre no Rio, aos 86 anos, o escritor Autran Dourado