Сістан Історія | Пам'ятки | Джерела | Навігаційне...
Історичні області ІрануІсторичні області АфганістануСакастанПровінція НімрозСістан
перс.саківІрануАфганістануСістан і БелуджистанНімрозМідійської державиАхеменідської державиАлександром МакедонськимАрахозіїКандагаргрец.ХамунГільмендІрануАфганістануАхеменідівСелевкідівМаур'їв305 до н. е.Греко-Бактрійського царства180 до н. е.100 до н. е.Парфія20Кушанська державаСасандіська держава640араби8611003СаффаридиХамунзороастризму
Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан
Сіста́н (перс. سیستان), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.
Західний Сістан є частиною іранської провінції Сістан і Белуджистан, натомість східний — афганської провінції Німроз.
Історія |
У першій половині I тисячоліття до н. е. регіон входив до складу Мідійської держави, після чого був включений до складу Ахеменідської держави.
У IV столітті до н. е. Сістан завойований Александром Македонським, який заснував тут місто Александрія в Арахозії, (сучасний Кандагар).
З приходом саків наприкінці II століття до н. е. назва Сакистан поступово поширюється на Дрангіану (грец. Δραγγιανή, в античних та іранських джерелах також Заранг) — давньоіранську область у басейні озера Хамун та низов'ях річки Гільменд (у сусідніх районах сучасного Ірану й Афганістану), за часів Ахеменідів та в елліністичний період — одну з основних східноіранських областей.
По смерті Александра регіон послідовно переходив до Селевкідів та Маур'їв у 305 до н. е.. Згодом регіон входив до складу Греко-Бактрійського царства (зі 180 до н. е.).
У середині I століття до н. е. Сістан заселили племена саків. Останніх приблизно у 100 до н. е. підкорила Парфія, у 20 — Кушанська держава, потім Сасандіська держава.
У 640 Сістан захопили араби.
З 861 до 1003 Сістаном керували Саффариди.
Пам'ятки |
Найбільші археологічні розкопки розташовані на острові, оточеному водами озера Хамун, який у період розквіту зороастризму слугував одним з основних паломницьких напрямків.
Джерела |
- Енциклопедія Британіка
Daryaee, Touraj (2009). Sasanian Persia: The Rise and Fall of an Empire. I.B.Tauris. с. 1–240. ISBN 0857716662.
Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002). The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (Part II, 363–630 AD). New York, New York and London, United Kingdom: Routledge (Taylor & Francis). ISBN 0-415-14687-9.
Pourshariati, Parvaneh (2008). Decline and Fall of the Sasanian Empire: The Sasanian-Parthian Confederacy and the Arab Conquest of Iran. London and New York: I.B. Tauris. ISBN 978-1-84511-645-3.
Zarrinkub, Abd al-Husain (1975). The Arab conquest of Iran and its aftermath. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1–57. ISBN 978-0-521-20093-6.
Morony, M. (1986). «ʿARAB ii. Arab conquest of Iran». Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. pp. 203–210. http://www.iranicaonline.org/articles/arab-ii.
Christensen, Peter (1993). The Decline of Iranshahr: Irrigation and Environments in the History of the Middle East, 500 B.C. to A.D. 1500. Museum Tusculanum Press. с. 1–351. ISBN 9788772892597.
Shapur Shahbazi, A. (2005). «SASANIAN DYNASTY». Encyclopaedia Iranica, Online Edition. http://www.iranicaonline.org/articles/sasanian-dynasty. Процитовано 3 April 2014.
Frye, Richard Nelson (1984). The History of Ancient Iran. C.H.Beck. с. 1–411. ISBN 9783406093975.
Schmitt, R. (1995). «DRANGIANA». Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 5. pp. 534–537. http://www.iranicaonline.org/articles/drangiana.
Bosworth, Clifford Edmund (1997). «Sīstān». The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume IX: San–Sze. Leiden, and New York: BRILL. pp. 681–685. ISBN 9789004082656. http://referenceworks.brillonline.com/entries/encyclopaedia-of-islam-1/sistan-SIM_5452?s.num=247&s.rows=100&s.start=180.
Gazerani, Saghi (2015). The Sistani Cycle of Epics and Iran’s National History: On the Margins of Historiography. BRILL. с. 1–250. ISBN 9789004282964.
Bosworth, C. E. (2011). «SISTĀN ii. In the Islamic period». Encyclopaedia Iranica. http://www.iranicaonline.org/articles/sistan-ii-islamic-period.
Barthold, W. (1986). «ʿAmr b. al-Layth». The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume I: A–B. Leiden and New York: BRILL. pp. 452–453. ISBN 90-04-08114-3.
Bosworth, C.E. (1975). The Ṭāhirids and Ṣaffārids. У Frye, R.N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 90–135.
Bosworth, C. E. (1975). The rise of the new Persian language. У Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 595–633. ISBN 0-521-20093-8.
Координати: 31°00′00″ пн. ш. 62°00′00″ сх. д. / 31.0000° пн. ш. 62.0000° сх. д. / 31.0000; 62.0000
Це незавершена стаття з історії Ірану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |