Сістан Історія | Пам'ятки | Джерела | Навігаційне...


Історичні області ІрануІсторичні області АфганістануСакастанПровінція НімрозСістан


перс.саківІрануАфганістануСістан і БелуджистанНімрозМідійської державиАхеменідської державиАлександром МакедонськимАрахозіїКандагаргрец.ХамунГільмендІрануАфганістануАхеменідівСелевкідівМаур'їв305 до н. е.Греко-Бактрійського царства180 до н. е.100 до н. е.Парфія20Кушанська державаСасандіська держава640араби8611003СаффаридиХамунзороастризму






Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан


Сіста́н (перс. سیستان‎), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.


Західний Сістан є частиною іранської провінції Сістан і Белуджистан, натомість східний — афганської провінції Німроз.



Історія |


У першій половині I тисячоліття до н. е. регіон входив до складу Мідійської держави, після чого був включений до складу Ахеменідської держави.


У IV столітті до н. е. Сістан завойований Александром Македонським, який заснував тут місто Александрія в Арахозії, (сучасний Кандагар).


З приходом саків наприкінці II століття до н. е. назва Сакистан поступово поширюється на Дрангіану (грец. Δραγγιανή, в античних та іранських джерелах також Заранг) — давньоіранську область у басейні озера Хамун та низов'ях річки Гільменд (у сусідніх районах сучасного Ірану й Афганістану), за часів Ахеменідів та в елліністичний період — одну з основних східноіранських областей.


По смерті Александра регіон послідовно переходив до Селевкідів та Маур'їв у 305 до н. е.. Згодом регіон входив до складу Греко-Бактрійського царства (зі 180 до н. е.).


У середині I століття до н. е. Сістан заселили племена саків. Останніх приблизно у 100 до н. е. підкорила Парфія, у 20 — Кушанська держава, потім Сасандіська держава.


У 640 Сістан захопили араби.


З 861 до 1003 Сістаном керували Саффариди.



Пам'ятки |


Найбільші археологічні розкопки розташовані на острові, оточеному водами озера Хамун, який у період розквіту зороастризму слугував одним з основних паломницьких напрямків.



Джерела |



  • Енциклопедія Британіка


  • Daryaee, Touraj (2009). Sasanian Persia: The Rise and Fall of an Empire. I.B.Tauris. с. 1–240. ISBN 0857716662. 


  • Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002). The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (Part II, 363–630 AD). New York, New York and London, United Kingdom: Routledge (Taylor & Francis). ISBN 0-415-14687-9. 


  • Pourshariati, Parvaneh (2008). Decline and Fall of the Sasanian Empire: The Sasanian-Parthian Confederacy and the Arab Conquest of Iran. London and New York: I.B. Tauris. ISBN 978-1-84511-645-3. 


  • Zarrinkub, Abd al-Husain (1975). The Arab conquest of Iran and its aftermath. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1–57. ISBN 978-0-521-20093-6. 


  • Morony, M. (1986). «ʿARAB ii. Arab conquest of Iran». Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. pp. 203–210. http://www.iranicaonline.org/articles/arab-ii. 


  • Christensen, Peter (1993). The Decline of Iranshahr: Irrigation and Environments in the History of the Middle East, 500 B.C. to A.D. 1500. Museum Tusculanum Press. с. 1–351. ISBN 9788772892597. 


  • Shapur Shahbazi, A. (2005). «SASANIAN DYNASTY». Encyclopaedia Iranica, Online Edition. http://www.iranicaonline.org/articles/sasanian-dynasty. Процитовано 3 April 2014. 


  • Frye, Richard Nelson (1984). The History of Ancient Iran. C.H.Beck. с. 1–411. ISBN 9783406093975. 


  • Schmitt, R. (1995). «DRANGIANA». Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 5. pp. 534–537. http://www.iranicaonline.org/articles/drangiana. 


  • Bosworth, Clifford Edmund (1997). «Sīstān». The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume IX: San–Sze. Leiden, and New York: BRILL. pp. 681–685. ISBN 9789004082656. http://referenceworks.brillonline.com/entries/encyclopaedia-of-islam-1/sistan-SIM_5452?s.num=247&s.rows=100&s.start=180. 


  • Gazerani, Saghi (2015). The Sistani Cycle of Epics and Iran’s National History: On the Margins of Historiography. BRILL. с. 1–250. ISBN 9789004282964. 


  • Bosworth, C. E. (2011). «SISTĀN ii. In the Islamic period». Encyclopaedia Iranica. http://www.iranicaonline.org/articles/sistan-ii-islamic-period. 


  • Barthold, W. (1986). «ʿAmr b. al-Layth». The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume I: A–B. Leiden and New York: BRILL. pp. 452–453. ISBN 90-04-08114-3. 


  • Bosworth, C.E. (1975). The Ṭāhirids and Ṣaffārids. У Frye, R.N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 90–135. 


  • Bosworth, C. E. (1975). The rise of the new Persian language. У Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 595–633. ISBN 0-521-20093-8. 


Координати: 31°00′00″ пн. ш. 62°00′00″ сх. д. / 31.0000° пн. ш. 62.0000° сх. д. / 31.0000; 62.0000










Popular posts from this blog

117736 Шеррод Примітки | Див. також | Посилання | Навігаційне...

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Маріан Котлеба Зміст Життєпис | Політичні погляди |...