Ryfujk

Расінг 92

Повна назва	Расінг 92
Прізвисько	Les Ciel et Blanc ("блакитно-білі") Les Racingmen
Коротка назва	Расінг
Засновано	1890 4 квітня 2001; 6574 дні тому
Населений пункт	Коломб, Франція
Стадіон	Олімпійський стадіон Ів дю Мануар
Вміщує	14 000
Президент	Джекі Лорензетті
Головний тренер	Лоурент Лабіт та Лоурент Траверс
Ліга	Топ 14
2015-16	Золото (чемпіони)
Домашня Виїзна

Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. Будь ласка, допоможіть виправити можливі мовні помилки. (травень 2018)

Ця стаття містить перелік джерел, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Ви можете поліпшити цю статтю, розставивши посилання на відповідні джерела. (травень 2018)

«Расінг 92» (фр. Racing Métro 92) — французький регбійний клуб, гравець вищого дивізіону національного чемпіонату. Команда базується в передмісті Парижу О-де-Сен і проводить домашні матчі на стадіоні Ів дю Мануар, (Коломб). Клуб появився в 2001 році в результаті злиття двох команд Расінг Клаб де Франс, та команди US Métro. Число «92» — номер департаменту О-де-Сен, який надає клубові фінансову підтримку. Команда бере участь у Топ 14 з 2009 року.

Історія клубу |

Спортивний атлетичний клуб Расінг Клаб було засновано в 1882 році. Клуб швидко став однією із перших організацій такого роду у Франції. Три роки пізніше, в 1885 році, команда отримала назву Расінг Клаб де Франс. Спільнота клубу поступово відкривала для себе все нові види спорту, на приклад секція регбі появилась уже в 1890 році. Незабаром, після проведення перших сезонів чемпіонату Франції, команда заявила, що вони є одною із найсильніших команд в цілому Парижі, оскільки до 1898 року в чемпіонаті змагались тільки столичні клуби. 20 березня 1892 року відбувся перший розіграш французької першості, в рамках якого було проведено лише один фінальний матч. У паризькому Багатей зустрілись дві команди: Расінг та Стад Франсе, головним арбітром матчу виступив П'єр де Кубертен, майбутній засновник і голова Міжнародного олімпійського комітету. Матч виграла команда Расінг з рахунком 4:3. Переможці отримали приз щит Бреннуса^[fr] (фр. Bouclier de Brennus), який і досі вручається чемпіонам Франції.

Через рік команди знову зустрілись у фінальній грі. Спортсменам Стад Франсе вдалося взяти реванш (7:3) і в наступних сезонах гравці цієї ж команди домінували в чемпіонаті. Расінг знову став учасником вирішального матчу тільки в 1898 році. Гравцям знову довелося змагатися з супротивниками з Стад Франсе, але тепер перемога дісталася першим чемпіонам Франції. При цьому титул вручався за підсумками невеликої кругової першості, в якій зіграло шість клубів. У підсумку «Стад» виграв десятьма очками, а Расінг — став другим з шістьма балами.

У 1900 році Расінг зустрівся у фіналі з командою Стад Бордле з Бордо. Іногородні команди старались боротися за титул нарівні з парижанами ще з 1899 року, проте жирондинцям не вистачало досвіду, тому столичний колектив легко обіграв команду з Бордо з рахунком 37:7. У фіналі 1902 року суперники зустрілися знову. Парижани знову отримали перемогу, проте їхня перевага була вже не настільки очевидною (6:0). Чергового фіналу гравці Расінга чекали десять років. 31 березня 1912 роки команда зустрілася з опонентами з Тулузи на території суперника. Господарі виграли з рахунком 8:6.

У роки Першої світової війни замість французького чемпіонату проводився турнір Шаленж де л'Есперанс. Расінг виграв першість у 1918 році, обігравши Гренобль (22:9). З 1920 року проведення національного змагання відновилося. Клуб вийшов у перший післявоєнний фінал (вперше з 1912 року), де програв піренейській команді Тарб з рахунком 3:8.

Після цього, Расінг ще впродовж довгих років не вигравав чемпіонат Франції. У 1931 році спільнота клубу заснувала турнір Шаленж Ів дю Мануар. Команда знову зіграла у фіналі чемпіонату тільки через тридцять років, в 1950 році. Квітневий матч в Тулузі завершився перемогою Кастра (11:8). У сезоні 1952 року команда стала фіналістом Шаленж. Аналогічний для Расінга результат мав місце і в 1957 році, коли парижани програли команді Лурд з результатом 13:16. Лише через два сезони, в 1959 році, Расінг отримав головний трофей чемпіонату, обігравши Стад Монтуа на Парк Лескюр в Бордо (8:3).

Новий шанс випав команді в 1987 році, коли столичні регбісти зустрілися з Тулоном на стадіоні Парк де Пренс. Незважаючи на майже домашні умови, Расінг програв з рахунком 12:15. Втім, через три сезони, в 1990 році, клуб зміг стати чемпіоном ще раз. Небесно-білі обіграли Ажен (22:12). Повернення щита Бреннус в колекцію клубу зайняло більше трьох десятиліть.

Потім, в 1990-х роках в світове регбі стали впроваджуватися принципи професійного спорту. Клуб Расінг з його багатими традиціями не зміг адаптуватися до нових правил гри і команда почала регресувати. За підсумками сезону 1995/96 клуб вибув з числа найсильніших і продовжив виступи лише у другому дивізіоні. Повернення в еліту відбулося в 1998 році, проте вже через два роки парижани знову залишили вищу лігу. Після цього команда перебувала поза провідними боями на протязі десяти років. У 2001 році секція регбі Расінга покинула великий спортивний клуб і об'єдналась з командою US Métro, яка представляла систему громадського транспорту Парижа. Саме тоді клуб отримав свій сучасний статус, і з тих пір команда називається Расінг Метро 92. При цьому і Расінг Клуб де Франс і US Métro продовжують підтримувати аматорські секції регбі в своїх клубах.

Президентом клубу Расінг Метро є Джекі Лорензетті, який також керує великим агентством нерухомості Foncia. Лорензетті приступив до обов'язків в 2006 році. Тоді новий президент поставив перед клубом мету: до 2008 року повернутись у вищий дивізіон і до 2011 потрапити в число учасників кубка Хейнекен. Команда затримала виконання внутрішнього завдання на один рік, однак взяла участь у європейському змаганні вже в 2010/11 сезоні.

З 2003 року Шаленж Ів дю Мануар проводиться як змагання для юних регбістів, вік яких не перевищує 15 років. 76 гравців Расінга грали за збірну Франції, 12 з яких стали капітанами «синіх». Єдиний клуб, який випередив парижан за цим показником — Тулуза, на рахунку якого майже 100 вихованців міжнародного класу. Троє представників Расінга зіграли в першому матчі французької команди проти Ол Блекс, який відбувся 1 січня 1906.

Під кінець сезону 2014—2015, назву команди було скорочено з Расінг Метро 92 на Расінг 92.

Імідж клуба |

Період зародження спортивних клубів у Франції підігрівався ентузіазмом переважно заможних людей. Расінг став втіленням елітарного атлетичного клубу. Збори клубу проводилися в самому серці Булонського лісу, в багатій західній частині Парижа. Передбачається, що Расінг, про що свідчить і назва організації, створювався за зразком модних англійських клубів і керувався принципом «У здоровому тілі — здоровий дух» (mens sana in corpore sano). Багато з резидентів клубу мали аристократичне походження, а в першому фіналі чемпіонату взяли участь чотири представники дворянства. Незважаючи на те, що в даний момент серед гравців Расінга аристократів значно менше, процедура вступу в клуб вкрай складна.

Расінг завжди стояв на захисті аматорського духу регбі і спорту в цілому. Можливо, саме це і стало причиною труднощів команди в період переходу гри на професійний рівень. Ідеалу аматорської гри відповідала концепція Шаленж Ів дю Мануар (фр. le jeu pour le jeu — гра заради задоволення), яка з'явилась на стику 1920-х і 1930-х років, коли у французькому регбі тріумфували насильство і зростаючий професійний характер взаємодій з гравцями.

В останній чверті XX століття група гравців втілювала споконвічні принципи Расінга вже в нових умовах. Проте, спроби вираження клубної традиції нерідко мали досить ексцентричний характер. У 1987 році під час матчу в Байонна деякі регбісти Расінга вдягли на голови берети. Гравці демонстрували любов до нічного життя, що часом піддавалося критиці. Період переродження духу Расінга завершився в кінці 1990-х років, коли його ініціатори покинули клуб. Нині, під керівництвом Лорензетті, стратегія Расінга полягає в побудові команди, яка об'єднала б молоді французькі таланти і гучні зарубіжні імена. Президент поступово створює умови для самоокупності клубу. Передбачається, що в 2014 році відкриється новий домашній стадіон команди Арена 92, який також буде використовуватися для проведення великих концертів.

Досягнення |

Топ 14

• Чемпіон: 1892, 1900, 1902, 1959, 1990, 2016


• Фіналіст: 1893, 1912, 1920, 1950, 1957, 1987

Другий дивізіон

• Переможець: 1998, 2009

Шаленж Ів дю Мануар

• Фіналіст: 1952


• Переможець (гравці не старші ніж 15 років): 2005

Шаленж де л'Есперанс

• Переможець: 1918

Шаленж Рузердорф

• Фіналіст: 1952

Фінальні матчі |

Сезон 2016/17 Топ 14 |

Знамениті гравці |

Французькі гравці |

Міжнародні гравці |

Президенти клубу |