Себастян Чесек Зміст Життєпис | Примітки | Література |...
Скульптори ЛьвоваСкульптори епохи Відродження
1612скульпторКракова1573Львові1582костелі святого ВарфоломіяДрогобичі15731581Себастьяном Мочигембоюмонастиря бернардинців15811598Войцехом Капіносом молодшимМечислав Гембаровичлатинського кафедрального соборуXVIIIТоми Піравськогопостать Костянтина Острозького на надгробку в Києво-Печерській лаврікаплиці КампіанівЯна ГербуртаДрогойовськоїСкелівціВацлава Дідушицькогокостелу львівського монастиря домініканцівкостелі Внебовзяття Пресвятої Діви МаріїЖидачевіСтаніслава Даниловича
Себастян Чесек або Чешек (? — бл. 1612) — львівський скульптор.
Зміст
1 Життєпис
2 Примітки
3 Література
4 Посилання
Життєпис |
Ймовірно, родом із Кракова, навчання скоріш за все проходив там же. Від 1573 року жив і працював у Львові. Від заснування мулярського цеху у 1582 році був його членом і старшиною. Пропрацював у Львові близько 40 років, однак доробок залишається неідентифікованим. Достеменно відомо лише про пізньоренесансний надгробок Катерини Рамултової в костелі святого Варфоломія у Дрогобичі. Виконаний 1573 року з мармуру з використанням алебастру в деталях. Робота підписана «Hoc opvs Sebastiani Cesek Craco[viensis], civis Leopol[iensis], 1573». Відомо, що 1581 року працював у Львові спільно із Себастьяном Мочигембою і Мартином Штучним над спорудженням дому єврея Мошка та ризниці попереднього монастиря бернардинців.[1]1581 року між магістратом Себастяном Чешеком та Себастяном Мочигембою про будівництво і засклеплення «кам'яної водяної скрині» (ймовірно, басейну) при міській лазні. Посередині мав стояти стовп зі статуєю лева, а краї «скрині» планувалось оздобити гзимсами та візерунками. Для будівництва уживано матеріал із голосківських каменоломень.[2]1598 року співпрацював із Войцехом Капіносом молодшим. Мечислав Гембарович приписує Чешеку рельєф «Увірування святого Фоми», вмонтований у стіну однієї з каплиць латинського кафедрального собору у Львові. Рельєф походить із розібраної у XVIII ст. каплиці Томи Піравського. Ще одна гіпотетична атрибуція Гембаровича — постать Костянтина Острозького на надгробку в Києво-Печерській лаврі. Вона однак викликає сумнів у мистецтвознавця Володимира Любченка, який вбачає тут почерк майстра північної школи. Любченко також знаходить подібності з манерою Чешека у статуї святого Павла каплиці Кампіанів, у стінному надгробку Яна Гербурта і його дружини Катерини Дрогойовської костелу в Скелівці, надгробку Вацлава Дідушицького (за іншими даними — когось із Гербуртів) з костелу львівського монастиря домініканців. Можливо, був автором верхньої частини надгробка, встановленого 1580 року в костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Жидачеві померлим 1570, 76, 81 років дітям (відповідно, сину та двом донькам) Станіслава Даниловича.[3]
Примітки |
↑ Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 30.
↑ Вуйцик В. С. То зараз львів'яни не люблять митися. А колись… // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 180.
↑ Юрченко С. Костьол Успіння в Жидачеві / Жидачів // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (бер.—квіт.). — С. 22.
Література |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 30—39.
Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii, Św. Krzyża i Św. Bartłomieja w Drohobyczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1998. — Т. 6. — S. 50, 58-59. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-60-2.
Посилання |
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
