Рифабутин Зміст Фармакологічні властивості | Показання до...
Протитуберкульозні препаратиРифаміцинові антибіотикиЛікарські засоби за алфавітом
антибіотикрифампіцинових антибіотиківперорального застосування«Farmitalia Carlo Erba»«Montedison»FDAрифампіцинових антибіотиківРНК-полімеразиДНКEscherichia coliBacillus subtilisHelicobacter pyloriстафілококівнейсеріїтуберкульозна паличкамікобактеріїлегеняхжовчевому міхурікишечникугематоенцефалічний бар'єрпечінковоюнирковою недостатністютуберкульозіMycobacterium aviumВІЛ-інфекціюHelicobacter pyloriвиразкової хвороби
 | |
|---|---|
Рифабутин | |
Систематизована назва за IUPAC | |
(9S,12E,14S,15R,16S,17R,18R,19R,20S, 21S,22E,24Z)-6,16,18,20-tetrahydroxy-1'- isobutyl-14-methoxy-7,9,15,17,19,21,25- hepta-methyl-spiro[9,4-(epoxypentadeca [1,11,13]trienimino)-2H-furo-[2',3':7,8]-naphth [1,2-d]imidazol-2,4'-piperidin]-5,10,26-(3H,9H)- trione-16-acetate | |
Класифікація | |
ATC-код | J04 |
PubChem | |
Хімічна структура | |
Формула | C46H62N4O11 |
Мол. маса | 847,005 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 95-100% |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 35-40 год. |
Екскреція | Нирки 58%,Жовч 5%,фекалії 30% |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | МІКОБУТИН, «Пфайзер Італія С.р.л.»,Італія UA/5172/01/01 02.02.2009-02/02/2014 |
Рифабути́н — напівсинтетичний антибіотик з групи рифампіцинових антибіотиків для перорального застосування. Рифабутин уперше синтезований італійською компанією «Achifar», яка пізніше стала підрозділом компанії «Farmitalia Carlo Erba» корпорації «Montedison», у 1975 році та затверджений FDA у 1992 році.[1]
Зміст
1 Фармакологічні властивості
1.1 Фармакокінетика
2 Показання до застосування
3 Побічна дія
4 Протипоказання
5 Форми випуску
6 Примітки
7 Джерела
Фармакологічні властивості |
Рифабутин — напівсинтетичний антибіотик з групи рифампіцинових антибіотиків широкого спектру дії. Препарат має бактерицидну дію, що зумовлена інгібуванням ДНК-залежної РНК-полімерази, а також пригнічує синтез ДНК в бактеріальних клітинах.[2] До рифабутину чутливі Escherichia coli, Bacillus subtilis, Helicobacter pylori[3], частина стафілококів та нейсерії[2]; а також туберкульозна паличка (у тому числі штами, які нечутливі до рифампіцину)[4] та атипові мікобактерії. Найбільше клінічне значення має активність проти мікобактерій.
Фармакокінетика |
Рифабутин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату складає 95-100 %. Максимальна концентрація в крові досягається на протязі 2—4 годин. Рифабутин створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму, найвищі концентрації досягаються в легенях, жовчевому міхурі, стінці кишечнику. Препарат погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Рифабутин проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат добре проходить всередину клітин, що пояснює його високу активність проти мікобактерій. Метаболізується рифабутин в печінці. Виводиться препарат з організму переважно з сечею у вигляді метаболітів, частково з калом і жовчю. Період напіввиведення препарату складає 35-40 годин, у хворих з печінковою або нирковою недостатністю цей час може збільшуватися.
Показання до застосування |
Рифабутин застосовують при легеневому туберкульозі, а також для профілактики та лікування туберкульозної інфекції, що спричинює Mycobacterium avium або інші атипові мікобактерії, у тому числі в хворих на ВІЛ-інфекцію. За неефективності схем ерадикації Helicobacter pylori І та ІІ ряду може застосовуватися в лікуванні виразкової хвороби.[3]
Побічна дія |
При застосуванні рифабутину можливі наступні побічні ефекти:
Алергійні реакції — найчастіше висипання на шкірі (до 11 % згідно з результатами клінічних досліджень), гарячка (до 2 % випадків)[5]; рідко свербіж шкіри, кропив'янка, бронхоспазм, анафілактичний шок.- З боку травної системи — частіше (від 1 до 6 % згідно результатів клінічних досліджень) нудота, блювання, діарея, біль у животі, зміни смаку[5]; рідко жовтяниця, гепатит.
- З боку нервової системи та органів чуттів — частіше (1—3 %) головний біль, астенія, безсоння[5]; рідко увеїт, помутніння рогівки.
- З боку опорно-рухового апарату — частіше (1—2 %) артралгії, міалгії, біль у грудній клітці.[5]
- Зміни в лабораторних аналізах — нечасто анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення активності амінотрансфераз у крові.
Серед інших побічних ефектів дуже часто (до 30 % згідно результатів клінічних досліджень)[5] спостерігається зміна забарвлення сечі у помаранчевий або червоний колір.
Протипоказання |
Рифабутин протипоказаний при підвищеній чутливості до рифампіцинових антибіотиків, важкій печінковій та нирковій недостатності, при вагітності, годуванні грудьми та в дитячому віці.
Форми випуску |
Рифаміцин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,15 г.
Примітки |
↑ Патент США 3150046, виданий компанії «Achifar» (англ.)
↑ аб http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1180884&s=111400260 (рос.)
↑ аб http://www.gastroscan.ru/handbook/144/6348 (рос.)
↑ http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/upj/08/pdf08-3/49.pdf (рос.)
↑ абвгд http://www.gastroscan.ru/handbook/pdf/mycobutin-rifabutin-usa.pdf (англ.)
Джерела |
- Рифабутин на сайті mozdocs.kiev.ua
- Рифабутин на сайті rlsnet.ru (рос.)
- Противотуберкулезные препараты (рос.)
