Ryfujk

Антон Андерледі
Народився	3 червня 1819(1819-06-03)[1] Ried-Brig[d]
Помер	18 січня 1892(1892-01-18)[1](72 роки) Ф'єзоле, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія
Громадянство (підданство)	Швейцарія
Діяльність	католицький священик
Посада	Генерал Товариства Ісуса
Конфесія	католицтво[d]
Медіафайли у Вікісховищі?

Антон Андерледі (нім. Anton Maria Anderledy; 3 червня 1819, Берісаль — 18 січня 1892, Ф'єзоле, Італія) — швейцарський єзуїт, двадцять третій генерал Товариства Ісуса.

Життєпис |

Народився в родині директора поштової служби в селі Берісаль (кантон Вале, Швейцарія). У 1838 році вступив до новіціату Товариства Ісуса. У 1842—1844 роках викладав в єзуїтській школі у Фрібурі. Протягом наступних трьох років вивчав філософію і богослов'я в Римі, потім повернувся у Фрібур.

У листопаді 1847 року єзуїти були вигнані з Швейцарії. Андерледі переїхав до Шамбері (Франція), проте роком пізніше єзуїти були вигнані і звідти. Андерледі разом з іншими єзуїтами попрямував до США. Там у Сент-Луїсі 29 вересня 1848 він був висвячений на священика. Два наступних роки він провів у місті Грін-Бей, штат Вісконсин, де провадив душпастирську роботу в громаді німецьких емігрантів. У 1850 році повернувся до Європи, після трьох років праці в різних німецьких містах став ректором єзуїтської колегії у Кельні. У 1859 році призначений провінціалом німецької провінції Товариства і займав цю посаду 6 років. Андерледі був ініціатором придбання колишнього бенедиктинського абатства Марія Лаах, де єзуїти заснували школу і друкарню, відбудували бібліотеку і почали видавничу діяльність. У 1879 році Андерледі був викликаний в Рим і отримав там нове призначення — став помічником генерального настоятеля Петера Яна Бекса.

У зв'язку з поганим станом здоров'я Петер Ян Бекс скликав Генеральну конгрегацію, на якій Андерледі був обраний Генеральним вікарієм і фактично став його главою. Бекс зберіг за собою титул Генерала, але повністю відійшов від справ. Чотирма роками пізніше Бекс помер і Антон Андерледі став генералом єзуїтів і залишався ним аж до своєї смерті в 1892.

За роки керівництва орденом Андерледі приділяв велику увагу місіонерської діяльності єзуїтів за межами Європи. Була сильно розширена канадська місія, засновані нові місії в Індії та Єгипті. За час керівництва Андерледі орденом, незважаючи на тривалі репресії в Європі, кількість єзуїтів зросла з 11 481 осіб у 1883 році до 13 275 у 1892 році.

Помер 18 січня 1892 року у Ф'єзоле.

Примітки |

Джерела |

• 
  Anderledy Antoni Maria // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 9. (пол.)
  

Посилання |

• 
  Антон Андерледі // Єзуїти в Україні

п о р Генерали Товариства Ісуса Перед скасуванням єзуїтів св. Ігнатій Лойола (1541–1556) • Дієго Лайнес (1556–1565) • св. Франсіско Борджа (1565–1572) • Еверард Меркуріан (1572–1580) • Клавдій Аквавіва (1581–1615) • Муціо Вітеллескі (1615–1645) • Вінченцо Карафа (1646–1649) • Франческо Пікколоміні (1649–1651) • Алессандро Ґоттіфреді (1652) • Ґосвін Нікель (1652–1664) • Джованні Паоло Олива (1664–1681) • Шарль де Нойель (1682–1686) • Тирс Гонсалес (1687–1705) • Мікельанджело Тамбуріні (1706–1730) • Франциск Рец (1730–1750) • Ігнатій Вісконті (1751–1755) • Луїджі Чентуріоне (1755–1757) • Лоренцо Річчі (1758–1773) Після віднови єзуїтів Тадей Бжозовський (1814–1820) • Луїджі Фортіс (1820–1829) • Ян Філіп Ротан (1829–1853) • Петер Ян Бекс (1853–1887) • Антон Андерледі (1887–1892) • Луїс Мартін (1892–1906) • Франц Вернц (1906–1914) • Влодзімєж Ледуховський (1915–1942) • Жан-Батист Янссенс (1946–1964) • Педро Аррупе (1965–1983) • Петер Ганс Кольвенбах (1983–2008) • Адольфо Ніколас (2008–2016) • Артуро Соса (від 2016)

Словники та енциклопедії Швейцарський історичний Нормативний контроль BNE: XX1799158 · BNF: 162965977 · GND: 132629194 · ISNI: 0000 0000 1889 7312 · NLA: 1491341 · NTA: 069873569 · VIAF: 35622218