Сцинки щиткові Зміст Опис | Спосіб життя | Розповсюдження...
Сцинкові
сцинковіАфганістанІранІракСиріяТуркменістан
? Сцинки щиткові | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Щитковий сцинк (Eurylepis taeniolatus) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
3 види | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Сцинки щиткові (Eurylepis) рід ящірок з родини сцинкові.
Зміст
1 Опис
2 Спосіб життя
3 Розповсюдження
4 Види
5 Джерела
Опис |
Загальна довжина цього сцинка досягає 30 см. Колір у представників роду може бути коричневий, сталевий з різними відтінками. Також трапляються тварини з бронзовим відливом. В наявності на спині є чорні плями. Горло червоно, жовте або помаранчеве, колір хвоста — зеленуватий, блакитний, синій. Має розвинуті лапи.
Спосіб життя |
Щиткові сцинки полюбляють кам'янисті місцини, можуть підніматися досить високо у гори. Мешкає часто в ущелинах. Риє нори у м'якому ґрунті.
Харчується комахами, павуками, молюсками, скорпіонами, безхребетними.
Представники цього роду відкладають яйця, як правило до 6 штук.
Розповсюдження |
Північна та західна Індія, Афганістан, східний та північно-східний Іран, Ірак, північна Сирія, південний Туркменістан.
Види |
- Eurylepis indothalensis
- Eurylepis poonaensis
- Eurylepis taeniolatus
Джерела |
- Blyth, 1854 : Catalogue of reptiles inhabiting the Peninsula of India. Journal of the Asiatic Society of Bengal, vol. 22 p. 462-479.