Сава Хенція Зміст Біографія | Пам'ять | Вибрані картини |...
Народились 1 лютогоНародились 1848Уродженці повіту АлбаПомерли 21 лютогоПомерли 1904Померли в РумуніїВипускники Паризької академії мистецтвРумунські художникиХудожники-портретистиХудожники XIX століття
рум.1 лютого1848СебешелАвстрійська імперія21 вересня1904СебешелАвстро-Угорщинахудожникстінописецьчеревний тифхініномТеодора АманаАлександра КабанеляБухарестаРосійсько-турецькій війніакварельКалафатомпанно
| Сава Хенція | ||||
|---|---|---|---|---|
рум. Sava Henția | ||||
 | ||||
| При народженні | рум. Sava | |||
| Народження | 1 лютого 1848(1848-02-01) Себешел, Сесчорі, Алба, Румунія | |||
| Смерть | 21 лютого 1904(1904-02-21) (56 років) | |||
Себешел, Сесчорі, Алба, Румунія | ||||
| Національність | румун | |||
| Релігія | православна церква | |||
| Жанр | Реалізм | |||
| Навчання | Bucharest National University of Arts[d] і Національна вища школа красних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, художник-монументаліст, ілюстратор | |||
| Вплив | П'єр Поль Прюдон | |||
| Вчитель | Теодор Аман, Георге Таттареску і Александр Кабанель | |||
| Автограф |  | |||
Сава Хенція у Вікісховищі? | ||||
Сава Хенція (рум. Sava Henția, нар. 1 лютого 1848 Себешел, Австрійська імперія — пом. 21 вересня 1904, Себешел, Австро-Угорщина) — румунський художник, ілюстратор та стінописець.
Зміст
1 Біографія
2 Пам'ять
3 Вибрані картини
4 Примітки
5 Посилання
Біографія |
Хенція народився в селі Себешел, в родині священика. 1862 року після закінчення початкової освіти, його віддали в помічники дядькові, який навчив його ретушуванню світлин.[1] Наступного року він підхопив черевний тиф, який лікували хініном, який дав ускладнення на його слух.[2]
Робота зі світлинами надихнула його продовжити свою діяльність в мистецтві. З 1865 по 1870 рік навчався в Бухарестському національному університеті мистецтв у Георге Татареску та Теодора Амана.[1] Після цього отримав стипендію у Французькій академії витончених мистецтв та влаштувався працювати до престижної майстерні Александра Кабанеля. 1873 року повернувся до Бухареста та став вчителем малювання та каліграфії в притулку для сиріт Елени Доамни.[1]
Чотири року потому, за рекомендацією доктора Кароля Давила, він став кореспондентом в медичних армійських корпусах та брав участь в Російсько-турецькій війні. В цей період йому вдалося намалювати багато баталій та битв, багато з яких він згодом переніс на акварель.[2] Його картина артилерійської битви під Калафатом був зображений на поштовій марці 1977 року.[3]
Після війни працював вчителем, оздоблювальником та ілюстратором книг.[1] В період між 1901 та 1902 роками був обраний одним із тих, хто відновлював панно та розписи в монастирі Бребу. В монастирі Черніца писав портрети його засновників.
Пам'ять |
- Його будинок в Себешелі був історичною пам'яткою. Проте 2001 року обвалився дах і влада зняла будинок з переліку пам'яток.
- Одна з вулиць Бухареста названа на його честь
Вибрані картини |
Брати (1882)
Дівчина з голубами (1875)
Прийомна мати (1890)
Портрет циганки (1881)
Примітки |
↑ абвг Personalitati - Sebes. www.sebesonline.ro (en). Процитовано 2017-05-17.
↑ аб Ramona Dan NOI CONTRIBUŢII LA CUNOAŞTEREA VIEŢII ŞI ACTIVITĂŢII PICTORULUI SAVA HENŢIA (1848 - 1904).pdf. Google Docs. Процитовано 2017-05-17.
↑ Romania - 1l stamp of 1977 (#219541) | StampData. www.stampdata.com. Процитовано 2017-05-17.
Посилання |
- Роботи Хенції
- Шедевр Сами Хенції
|
