Ryfujk

Еялет Салоніки (осман. ایالت ادرنه) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1826—1867 роках. Утворився з частин еялету Румелія (на теперішніх землях Болгарії, Македонії та Греції).

Історія |

З 1520 року область навколо Салонік існувала у статусі санджака в складі Румелійського еялету. Поразки у війнах з Францією та російською імперією на початку XIX ст. призвели до нової кризи в Османській імперії. Стала зрозумілою потреба у різних реформах задля збереження підвладних володінь та запобігання розділу між європейськими державами. Втім, лише у 1826 році після приборкання та ліквідації яничарського корпусу, який використовували консерватори з метою недопущення реформ, розпочато зміни. Того ж року відбувся перший етап адміністративно-територіальної реформи. Внаслідок цього з великого еялету Румелія утворилося декілька, що поліпшило керування. Одним з нових еялетів став Салоніки (Селанік).

Еялет невдовзі став важливою транспортною базою для розвитку торгівлі та забезпечення військ у європейській частині імперії. Тут доволі швидко почали розвиватися порти. Салоніки було одним з центрів текстильного виробництва. За сучасними на той час стандартами переобладнано великий порт Салонік. У часи боротьби з Грецьким повстанням та воєн з Російською імперією у 1820-х та 1850-х роках еялет перетворився на місце збору військ, швидкого їх пересування землями імперії до Болгарії та Фессалії.

У 1867 році в результаті реформування перетворено на вілайєт Салоніки.

Структура |

Складався з 4 санджаків: Трикала, Салоніки, Сіроз, Драма

Паши |

• Мехмед Хасіб Паша (1839—1840)


• Мехмед Емін Паша (1840)


• Кизирхазарли Омар Паша (1840—1843)


• Ібрагім Паша (1843)


• Гюргу Мехмед Васіф Паша (1843—1845)


• Мехмед Саліх Паша (1845—1846), вперше


• Кара Османзаде Якуб Паша (1846—1847), вперше


• Деде Мустафа Хіфзі Паша (1847—1848)


• Егрібозлу Абубекр Самі Паша (1848—1849)


• Чіхан Сераскіра Хасан Реза Паша (1849—1850)


• Кара Османзаде Якуб Паша (1850—1851), вдруге


• Юсуф Сіддік Мехмед Паша (1851—1853)


• Мехмед Саліх Паша (1853), вдруге


• Ебубекір Рустем Паша (1853—1854)


• Бошнакзаде Мехмед Решід Паша (1854)


• Арнаут Мажар Осман Паша (1854—1855)


• Сіркатібі Мустафа Нурі Паша (1855—1856)


• Ахмед Назір Паша (1856—1857)


• Абді Паша (1857)


• Юзгатті Мехмед Вечіхі Паша (1857—1858)


• Татар Мехмед Саїд Паша (1858—1859)


• Ісмаїл Рахмі Паша (1859—1860)


• Арнаут Мехмет Акіф Паша (1860—1865)


• Гусейн Гюзну Паша (1865—1866)


• Ахмед Ала Бей (1867)

Джерела |

• Jestin Mathieu, " Les identités consulaires dans la Salonique ottomane, 1781—1912 ", Monde(s), 2013/2 (N° 4), p. 189—209


• Some Provinces of the Ottoman Empire