Фан Лічжі Виноски | Посилання | Навігаційне...
Народились 12 лютогоНародились 1936Уродженці ПекінаПомерли 6 квітняПомерли 2012Померли в ТусоніВипускники Пекінського університетуВикладачі Університету АризониКитайські фізикиКитайські астрономиАстрофізикиКитайські громадські діячі
Freedom AwardRobert F. Kennedy Human Rights Awardкит.12 грудня19367 квітня2012китайськийСахаров»Комуністичної партії Китаюплощі Тяньаньменьподій на площі Тяньаньменьполітичного притулкуСШАПекініПринстонському університетіуніверситеті Аризони
Фан Лічжі | |
---|---|
Народився | 12 лютого 1936(1936-02-12)[1] Пекін, Республіка Китай |
Помер | 6 квітня 2012(2012-04-06)[2][1](76 років) Тусон, Аризона, США[3] ·хвороба |
Громадянство (підданство) | КНР |
Діяльність | фізик, правозахисник, викладач університету, астрофізик |
Галузь | астрофізика |
Alma mater | Пекінський університет |
Заклад | Університет Аризони і Науково-технологічний університет Китаю[d] |
Членство | Human Rights in China[d] і Academic Division of Mathematics and Physics of the Chinese Academy of Sciences[d] |
Партія | Комуністична партія Китаю |
Нагороди | Freedom Award[d] Robert F. Kennedy Human Rights Award[d] |
|
Фан Лічжі (кит. 方励之; 12 грудня 1936 — 7 квітня |2012) — китайський астрофізик, громадський діяч і дисидент.
Обіймав посади професора астрофізики і першого проректора Науково-технічного університету Китаю. В 1986—1987 активно виступав за радикальні політичні перетворення в Китаї:
« | Необхідна всебічна відкритість чи повна вестернізація. Всебічна — це значить дозвілити передову культуру з усіх сторін завдати удар по Китаю, без всяких винятків. Удари можуть бути з боку економіки, знань, політичної системи, ідеології, морально-етичних критеріїв[4] | » |
У 1987 році професора, який отримав прізвисько «китайський Сахаров»[4] за суміщення правозахисту та академічної кар'єри, зняли з усіх постів та виключили з Комуністичної партії Китаю.[5]. Фан Лічжі вважається одним з натхненників студентських демонстрацій на площі Тяньаньмень в квітні-червні 1989 року. Виступи були жорстоко розігнано китайськими властями, при цьому загинули, за різними даними, від 200 до кількох тисяч протестувальників.
На наступний день після початку подій на площі Тяньаньмень, 5 червня 1989 року, разом зі своєю дружиною попросив політичного притулку в посольстві США в Пекіні. Перебував на території посольства протягом року, поки 25 червня 1990 не був вивезений разом з родиною на літаку Збройних сил США. Під час перебування на території посольства був удостоєний в США Премії імені Роберта Кеннеді за заслуги в галузі прав людини.
Після еміграції в США продовжив наукову роботу, викладав у Принстонському університеті, потім в університеті Аризони.
Виноски |
↑ аб Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
↑ Professor Fang Lizhi dies in the USA, aged 76
↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118924559 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
↑ аб А. В. Ломанов. Как увядали сто цветов // «Россия в глобальной политике», № 2, Март — Апрель 2005.
↑ Fang Lizhi. Letters from the Other China // The New York Review of Books, Volume 36, Number 12 (July 20, 1989) (англ.)
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фан Лічжі |
- Особиста сторінка
- Наукові роботи Фан Лічжі з 1989 року
|