Makalata didelphoides Зміст Поширення, поведінка | Морфологія |...
Червоний список МСОП видів з найменшим ризиком (LC)Тварини, описані 1817Ехімісові
гризунівГолчастих щурівВенесуеліГаяніСуринаміФранцузькій ГвіаніБразиліїБолівіїлісівнасіннямхвостаступніприродоохоронних територіях
? Makalata didelphoides | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||
Найменший ризик (МСОП 3.1) | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||
Makalata didelphoides Desmares, 1817 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Бразильський голчастий деревний щур (Makalata didelphoides) — вид гризунів родини Голчастих щурів.
Зміст
1 Поширення, поведінка
2 Морфологія
3 Загрози та охорона
4 Джерела
Поширення, поведінка |
Зустрічається у Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та Болівії. Полюбляє займати низовини сезонно затоплюваних тропічних вічнозелених лісів. Також часто населяє вторинні ліси й сади. Веде суворо нічний спосіб життя, живе в порожнинах дерев, харчується насінням, максимальний розмір приплоду - двоє дитинчат.
Морфологія |
Морфометрія двох зразків. Довжина голови й тіла: 238,264 довжина хвоста: 195,220, довжина задньої ступні: 35,44, довжина вуха: 18,19 мм, вага: 300 грам.
Опис. Спина пухнаста із сильною домішкою голок. Хвіст у шерсті на 30 см від основи, інша частина хвоста рідко вкрита шерстю. Спина темно-коричнева, живіт сіро-коричневий.
Загрози та охорона |
Серйозних загроз для виду немає. Знаходиться в кількох природоохоронних територіях, у тому числі Національному парку Мадіді в Болівії.
Джерела |
Веб-сайт МСОП
John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — OUniversity of Chicago Press, 1999, p. 490
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |