Везен (зоря) Зміст Розташування на зоряному небі |...
Зорі спектрального класу FНадгіганти класу FВеликий Пес (сузір'я)Об'єкти з каталогу Генрі ДрепераОб'єкти HIPЗорі з власними іменами
схиленняммасрікзореюсузір'їВеликого ПсаСіріусаАдхаранадгігантспектрального класуF8видима зоряна величинаградусахпівденьСіріусаширотіКиєвагоризонтомградусівсхідРозсіяне скупченняNGC 2354сузір'їВеликого Псапівнічній півкулівзимкупівденній півкуліуліткусвітлових роківСонцяOB асоціаціїКоліндер 121Омікрон Великого ПсагалактиціI-го типу зоряного населенняЗемліСіріусМісяцясередньовічноїараб.β ЦентавраАльфиБети ЦентавранадгігантомСонцяТемператураKсвітністьабсолютна зоряна величинакм/секземного рокуеволюціюголовній послідовностітермоядерні реакціїгоріння воднюоболонкагоріння геліюелементівчервоний надгіганттемпературатермоядерних реакційзалізненадноваα (Сіріус)β (Мірцам)γ (Муліфен)δ (Везен)ε (Адара)ζ (Фуруд)η (Алудра)θικλμν¹ν²ν³ξ¹ξ²ο¹ο²πστω1 (ζ, Furud)2 (β, Мірцам)34 (ξ¹)5 (ξ²)6 (ν¹)7 (ν²)8 (ν³)9 (α, Сіріус)10111213 (κ)14 (θ)1516 (ο¹)1718 (μ)19 (π)20 (ι)21 (ε, Адара)22 (σ)23 (γ, Муліфен)24 (ο²)25 (δ, Везен)262728 (ω)2930 (τ)31 (η, Алудра)α (Сіріус)VYEZRHD 56925
  δ Великого Пса розташована вниз і дещо лівіше від Сіріуса (нижній лівий кут зображення). | |
| Дані дослідження Епоха J2000 | |
|---|---|
Сузір’я | Великий Пес |
Пряме піднесення | 07h 08m 23.5s |
Схилення | -26° 23′ 36″ |
Видима величина (V) | 1.83 |
| Характеристики | |
Спектральний клас | F8 Ia |
U-B показник кольору | 0.54 |
B яскравість | 2.514 |
B-V показник кольору | 0.68 |
V яскравість | 1.842 |
J яскравість | 0.771 ±0.222 |
H яскравість | 0.537 ±0.300 |
K яскравість | 0.453 ±0.334 |
Тип змінної | можливо вона є змінною типу Альфи Лебедя |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | 34 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -3.12±0.26 мас/рік за схиленням: 3.31±0.34 мас/рік |
Паралакс (π) | 2.03 ± 0.38 мас |
Відстань | {{{відстань_ср}}} світлових років {{{відстань_пс}}} парсек |
Абсолютна величина (MV) | -6.87±0.67 |
| Подробиці | |
Маса | 17 M☉ |
Радіус | 215 R☉ |
Світність | 47000±29000 L☉ |
Ефективна температура | 6200 K |
Металічність [Fe/H] | 0.19 |
Обертання | ~28 км/сек |
Вік | 1 × 107років |
Інші позначення | |
Везен, Весен, Алвазн, Аль Вазорг, 25 Великого Пса, HR 2693, HD 54605, SAO 173047, FK5 273, BD−26°3916, CPD−26°1793, HIP 34444, GC 9443, CCDM 07084-2624 | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Wezen |
Везен (δ CMa, δ Великого Пса) — третя за яскравістю зорею в сузір'ї Великого Пса (після Сіріуса та Адхара)[1]. Яскравий надгігант спектрального класу F8, видима зоряна величина +1,83.
Зміст
1 Розташування на зоряному небі
2 Походження назви
3 Фізичні властивості
4 Джерела
Розташування на зоряному небі |
δ Великого Пса розташована на 10 градусах на південь від Сіріуса й на широті Києва підіймається над горизонтом не вище 13 градусів. На схід від цієї зорі на відстані 1,3 кутових градуса розташоване Розсіяне скупчення NGC 2354[2]. Як і решта зір сузір'ї Великого Пса Везен у північній півкулі найкраще видно взимку та в південній півкулі — улітку.
δ Великого Пса перебуває на відстані близько 1800 світлових років від Сонця та належить до OB асоціації, що в розсіяному скупченні Коліндер 121, центр якого лежить поблизу зорі Омікрон Великого Пса. Враховуючи вік зорі, її належність до OB асоціації та власну швидкість руху в галактиці, вона належить до I-го типу зоряного населення.
Коли б Везен був розташований на такій же відстані від Землі, як і Сіріус, то він був би таким же яскравим як половина диску Місяця[3].
Походження назви |
Назва «Везен» походить із середньовічної араб. وزن аль вазн, що в сучасній арабській мові означає "вага". Середньовічні араби вживали однакову назву для пари зір: δ Великого Пса та β Центавра[4]. За іншими даними ця назва вживалася для зір Альфи та Бети Центавра.
Фізичні властивості |
Везен є жовто-білим яскравим надгігантом, чий радіус перевищує радіус Сонця в 215 разів, а його маса більша за сонячну масу в 17 разів. Температура його поверхневих шарів становить усього 5818 K[5]. Його світність перевищує сонячну майже в 50 тисяч разів, а абсолютна зоряна величина (М) становить -6.87.
Він обертається навколо своєї осі зі швидкістю близько 28 км/сек й, відповідно, здійснює повний оберт протягом приблизно одного земного року. Завдяки великій масі, Везен вже завершив свою еволюцію на головній послідовності й у віці близько 10 мільйонів років термоядерні реакції горіння водню в його ядрі призупинилися. Його оболонка розширюється й охолоджується. У міру того як у його ядрі розпочнуться реакції горіння гелію, а згодом — і важчих елементів, через 100 тисяч років Везен поступово перетвориться на червоний надгігант, оскільки температура його зовнішніх шарів буде ще меншою. Коли, внаслідок термоядерних реакцій, його ядро майже повністю перетвориться на залізне, зоря зколапсує й вибухне як наднова[6].
Джерела |
- Використано матеріали англійської вікіпедії
↑ Великий Пес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.
↑ [1]
↑ Ridpath, Ian; Tirion, Will (2003). The Monthly Sky Guide. Cambridge University Press. с. 16. ISBN 0521533066.
↑ Kunitzsch P, Smart T, (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, MA: Sky Pub. с. 23. ISBN 9781931559447.
↑ Davis J, Booth AJ, Ireland MJ, Jacob AP, North JR, Owens SM, Robertson JG, Tango WJ, Tuthill PG (2007). The Emergent Flux and Effective Temperature of Delta Canis Majoris. doi:10.1071/AS07017. Процитовано 28 May 2010.
↑ Kaler, James B. Wezen. Stars website. University of Illinois. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-05-28.
 | Це незавершена стаття про зорю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
