Особняк Равіч-Думітрашко Зміст Загальний опис пам'ятки |...


Визначні місця КиєваПам'ятки архітектури Печерського районуЛипкиСпоруди, збудовані у XIX столітті


Печерському районіКиєваІнститутськоїОльгинськоїXIX століттяризалітротонданеоренесансунеобарокорустованіліпнинаРавіч-ДумітрашкоСєнін Іван СеменовичВерховної ради України




































lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Особняк Равіч-Думітрашко

Pechersk 28 09 13 239.JPG



50°26′50″ пн. ш. 30°31′46″ сх. д. / 50.4473917° пн. ш. 30.5294694° сх. д. / 50.4473917; 30.5294694Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′46″ сх. д. / 50.4473917° пн. ш. 30.5294694° сх. д. / 50.4473917; 30.5294694
Країна
Україна Україна
Місто
Київ
Розташування
вул. Інститутська, 8
Тип будівлі
особняк
Будівництво
???—кінець 1890-х рр.
Статус 
охороняється державою

Особняк Равіч-Думітрашко у Вікісховищі?


Pechersk 28 09 13 191.JPG


Особняк Равіч-Думітрашко — пам'ятка архітектури місцевого значення у Печерському районі міста Києва. Охоронний номер 126. Особняк розташовано на розі вулиць Інститутської та Ольгинської. Зразок забудови Липок кінця XIX — початку XX століть[1].




Зміст






  • 1 Загальний опис пам'ятки


  • 2 Історія


  • 3 Примітки


  • 4 Джерела





Загальний опис пам'ятки |


Особняк датується кінцем 1890-х років[2], оскільки у нього є фасад, що виходить на вулицю Ольгинську, яка була прокладена наприкінці XIX століття. Це — двоповерховий будинок із цегли з асиметричними фасадами. Північний (парадний) фасад виходить на Інститутську вулицю, бічний — на Ольгинську. З лівого боку північний фасад прикрашає ризаліт, з правого — напівкругла ротонда. Будинок будувався як двоквартирний[3]. Спільний портал для парадних дверей. Є третій вхід на західному фасаді.


Фасади — з елементами неоренесансу та необароко[2]. Збереглося оздоблення інтер'єрів — рустовані стіни, ковані огородження, ліпнина (стеля, карнизи, розетки)[3].



Історія |


Садиба, де було споруджено особняк, належала родині Равіч-Думітрашко[4]. Попередня адреса — Інститутська, 28. Потім, на початку XX століття, садиба стала власністю Арія-Гершка Симховича Лібермана. Перший поверх він здавав Олені Миколаївні Бенуа, вдові генерал-майора. У 1918 році тут були німецькі війська. У ніч на 6 жовтня 1919 року Гершка Лібермана було «злодійськи вбито»[5]. Свого часу тут були охоронна комендатура Київського губреввійськтрибуналу (1922–1923 рр.), штаб 45-ї Волинської дивізії (1925–1935 рр.). Після цього тут мешкав Сєнін Іван Семенович.


Зараз тут розміщуються постійні комісії Верховної ради України[1].



Примітки |





  1. аб Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 427


  2. аб Особняки Києва, 2004, с. 91


  3. аб Особняки Києва, 2004, с. 92


  4. Особняки Києва, 2004, с. 90


  5. Особняки Києва, 2004, с. 93




Джерела |















  • Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 1: А-Л / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — ISBN 966-95478-1-4.


  • Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К.: Кий, 2004. — 823 с.: іл. — Бібліогр.: с. 693–732.











Popular posts from this blog

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Українські прізвища Зміст Історичні відомості |...