Ryfujk

Шарль Лебрен
Charles Le Brun
Художник Гіацинт Ріґо, Портрет Лебрена
При народженні	Charles Le Brun
Народження	24 лютого 1619(1619-02-24) Париж
Смерть	22 лютого 1690(1690-02-22) (70 років)
	Париж
Поховання	Saint-Nicolas-du-Chardonnet[d]
Національність	француз
Громадянство	Франція
Жанр	біблійні і жанрові картини, портрети.
Навчання	майстерня Франсуа Пер'є, Париж, Рим
Діяльність	художник, архітектор, decorator
Напрямок	бароко, класицизм
Роки творчості	1650 — 1679
Покровитель	Ніколя Фуке, Кольбер, король Франції
Вплив на	Ноель Куапель, П'єр Міньяр
Вчитель	François Perrier[d], Сімон Вуе і Ніколя Пуссен
Працівник	Gobelins Manufactory[d] і Garde-Meuble de la Couronne[d]
Член	Королівська академія живопису і скульптури[d]
Твори	Descent from the Cross[d], Descent from the Cross[d] і The Chancelor Séguier[d]
Charles Le Brun на Вікісховищі

Шарль Лебре́н (фр. Charles Le Brun; 24 лютого 1619 — 22 лютого 1690) — французький художник 17 століття, відомий організатор Академії мистецтв та її перший директор. Робив релігійні композиції, виконував декоративні твори в садибах аристократів і короля, писав портрети.

Життєпис |

Скульптор Куазевокс, погруддя Шарля Лебрена, Лувр.

Мав просте походження. Народився в Парижі. Виявив художні здібності. Художню освіту та її навички почав опановувати в майстерні художника Франсуа Пер'є. Був помічений вельможею П'єром Сегюром (майбутнім канцлером), що сприяв переходу молодого митця в учні до Симона Вуе.

На твори Лебрена звернув увагу фактичний правитель Франції — кардинал Рішельє. Серед патронів цього періоду — художник Ніколя Пуссен, разом з яким Лебрен перебував у Італії в 1642—1646 рр.

В Римі склалася художня манера Лебрена — холоднувато велична, декоративна, орієнтована на зразки Величної манери римської школи. Малював Лебрен і портрети, але не любив як їх, так і пейзажі, вважав їх лише методою покращення майстерності художника.

Після повернення у Париж, брав участь в декоративних роботах в новому палаці міністра фінансів Ніколя Фуке разом з архітектором Луї Лево, найкращому палацово-парковому ансамблі доби. Став одною з фігур підступної інтриги кардинала Джуліо Мазаріні, що приховано стравлював двох вельмож — Ніколя Фуке та Кольбера. В протистоянні з Кольбером та королем Фуке програв і закінчив життя в ув'язненні, перебуваючи в тюрмі останні 15 років життя. Кольбер посів колишні посади Фуке, а митці, що працювали на Фуке, силоміць переведені на роботи в Версаль. Серед них — і Шарль Лебрен.

Перехід на замови короля сприяв значному зростанню кар'єри митця. Він отримав дворянство у 1662 р., титул першого королівського художника, довічну пенсію. Ще у 1660 Лебрен відновив роботу Мануфактури гобеленів, яка стала Королівською мануфактурою. У 1663 р. — він її перший директор. У 1666 р. Лебрен заснував Французьку академію у Римі, яка відігравала значну ролю в мистецькому житті Франції, через навчання в ній пройшла значна більшість майбутніх митців Франції, частка яких створила славу французької школи живопису 17-18 століть. Серед них:

• Жак-Луї Давід


• 
  Жан-Оноре Фрагонар, яскраві представники двох відомих мистецьких напрямків 18 століття — рококо і класицизму.

Твори Лебрена отримали статус офіційного зразка французького абсолютизму і значно вплинули на смаки та світосприйняття, ймовірно, двох поколінь офіційних художників на зламі 17-18 століть в різних країнах Європи.

Помер в Парижі.

Друкований твір |

Після смерті митця вийшла з друку книга «Про методу навчання зображення почуттів» (1698 р.)

Вибрані твори |

Поклоніння пастухів, (1689), Лувр

• портрет скульптора Дюкенуа, 1635, Зальцбург


• 
  Горацій Коклес, що захищає Рим, (1644)


• Банкір Жабаш з родиною, (1647)


• Каяття Марії Магдалини (1656—1657)


• Канцлер Франції П'єр Сегюр верхи і кортеж, Лувр


• Христос у Гетсиманському саду, Ермітаж, Санкт-Петербург


• 
  тондо Жертвоприношення Ієвфая, Росія, Серпухов
  


• Тріумфальний в'їзд Олександра Македонського у Вавилон,


• Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським, Музей історії Франції


• портрети короля Франції Людовика XIV, різні варіанти


• Поклоніння пастухів, (1689), Лувр


• Картони для гобеленів


• прокти декору залів палацу Во-ле-Віконт
  


• прокти декору залів палацу Версаль
  


• декор Аполлонової галереї в палаці Лувр
  


• декор залів замку Сен-Жермен.

• 
  

  

  
  

  
  

  портрет скульптора Дюкенуа, 1635, Зальцбург
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським, Музей історії Франції
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Канцлер Франції П'єр Сегюр верхи і кортеж, Лувр
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  портрет Монфлері
  

  
  

  
  

Див. також |

• Ніколя Пуссен


• Ніколя Фуке


• Во-ле-Віконт


• Жан Батист Кольбер


• Джуліо Мазаріні


• Антуан Куазево

Джерела |

• Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon, zweiter Band, Eintragung unter «Brun», S. 163 ff. Verlag von E.A.Fleischmann, München 1835.


• Bellier de La Chavignerie, Emile: Dictionnaire général des artistes de l´ école francaise depuis l´ origine des arts du dessin jusqu´ à nos jours, Eintragung unter «Lebrun», S. 994 linke Spalte unten ff. Verlegt bei Renouard, Paris 1882—1887; Reprint bei Garland Publishing Inc., New York, London 1979.


• Giancarlo Sestieri: Battle Painters. Italian and Foreign Masters of the XVII and XVIII centuries, Rom 1999.


• Michel Gareau, Charles LeBrun First Painter To King Louis XIV, Abrams NY, 1992


• Morel d'Arleux, Louis-Marie-Joseph, Dissertation sur un traité de Charles Le Brun concernant le rapport de la physionomie humaine avec celle des animaux (1827)


• Pinault-Sorensen, Madeleine, De la Physionomie Humaine et Animale: Dessins de Charles Le Brun gravés pour la Chalcographie du Musée Napoléon (Paris)|Musée Napoleon en 1806, Musée du Louvre, (2000) (ISBN 2-7118-4094-8)

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Лебрен

• Твори в музеях світу


• Твори в музеях України