Свята Тавіфа Зміст Опис дива | Гробниця | Примітки |...
Померли у 1 століттіПомерли в ІзраїліВоскресінняЖінки Нового ЗаповітуПомерли в Тель-Авіві
дав.-гр.Яффаапостолом ПетромХристаДії9:36—34ЛодІопіюЯффаТель-АвіваІзраїль1868 року
Свята Тавіфа | |
---|---|
Народилася | |
Померла | 1 століття Яффа, Тель-Авівський округ, Ізраїль |
Медіафайли на Вікісховищі |
Свята Тавіфа (Табіта; арам. טביתא; Ṭabītā; Ταβιθά; Tabitha;), також Доркас (дав.-гр. Δορκάς, Dorkás; «газель») — новозавітний біблійний персонаж; християнка в Іопії (нині Яффа), була відома своєю працьовитістю і благодійністю. Померши після хвороби, була оживлена апостолом Петром. Вчинене ним диво мало великий вплив на жителів Іопії: багато хто з них увірували в
Христа (Дії 9:36—34).[1]
На Заході з 1834 року організовувалися громади її імені — «Доркас-суспільства», які об'єднували церковних прихожан, які — за прикладом Тавіфи (Доркас) — займалися роздачею одягу нужденним.
Зміст
1 Опис дива
2 Гробниця
3 Примітки
4 Література
5 Посилання
Опис дива |
Тавіфа була повна добрих вчинків та милостині. Одного разу вона занедужала й померла, і була вже приготовлена до поховання. Віруючі закликали апостола Петра, який був в цей час в Лідді (нині ізраїльське місто Лод). Петро прибув з Лідді в Іопію і увійшов до кімнати, де лежала померла, оточена вдовицями, які плакали. Вдовиці в сльозах показали апостолу сорочки та сукні, які невпинно шила Тавіфа, щоб тим допомогти бідним. Виславши всіх геть, Петро помолився і сказав: «Тавіфа, встань!» Тавіфа відкрила очі і сіла. Він подав їй руку і підняв її. Потім, покликавши вдів та інших віруючих, він представив їм її живою.[2]
Гробниця |
Місце поховання Тавіфи — Руський сад в Яффі[3] (Яффа; південний район Тель-Авіва; Ізраїль) — на землі, що належить з 1868 року «Руській духовної місії в Єрусалимі». В даний час на цьому місці знаходиться російське подвір'я праведної Тавіфи.
Примітки |
↑ Тавифа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)(рос.)
↑ Тавифа // Библейская энциклопедия архимандрита Никифора. — М., 1891—1892.
↑ Иоппия // Библейская энциклопедия архимандрита Никифора. — М., 1891—1892.
Література |
Глава XI. Место воскресения Тавифы // «Паломничество в Палестину» Ивана Ювачёва (1901—1904)
Посилання |
Святая праведная Тавифа — офіційний сайт Московського Патріархату
Праведная Тавифа Иоппийская — Православний Церковний календар на сайті Православної енциклопедії «Азбука веры»
Тавифа Иоппийская — Православний Церковний календар на сайті Православие.ру