Ryfujk

Країнозна́вство — синтетична наукова дисципліна, що синтезує та узагальнює різнорідні дані про політичну, економічну, соціальну, культурологічну сфери життєдіяльності суспільства, світу в цілому, окремих регіонів, держав та країн.

Країнознавство вивчає:

• географічне розташування міжнародних туристичних центрів


• соціально-економічні ресурси


• природні ресурси


• антропогенні ресурси

На сучасному етапі країнознавство спрямоване на дослідження природно-історичного та соціально-економічного спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства.

Об'єкт і предмет країнознавства |

Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні, регіональні та глобальні угрупування^[1].

Предмет країнознавства охоплює міжнародний вимір діяльності держав та розвитку їхніх взаємовідносин з іншими суб'єктами глобального політичного простору в рамках окремих регіонів та світу в цілому. Предмет країнознавства стосується сфери інтересів різних природничих, гуманітарних і соціально-економічних наук: географії, політології, історії, економіки, культурології, релігієзнавства, етнології, мовознавства тощо. Відповідно виділяються й різні напрями країнознавства — географічне, історичне, економічне, політологічне, культурологічне, етнологічне, культурно-лінгвістичне, міжнародне та ін^[2].

Комплексні країнознавчі характеристики |

Основним продуктом країнознавчих досліджень є комплексні країнознавчі характеристики країн та регіонів світу. Створення комплексних країнознавчих характеристик пов'язане з упровадженням системного підходу до країнознавчих досліджень^[1].

При цьому глобальний світ розглядається як середовище функціонування країн, які аналізуються як багаторівневі системи, складені з багатьох підсистем — географічної, геологічної, етно-демографічної, соціальної, економічної, політичної, культурної тощо.

Оскільки при їхній побудові дослідник систематизує зібрану ним інформацію про країну, не є суттєво важливим, яку конкретно схему такої характеристики він обирає в рамках конкретного дослідження. Важливішою є одноманітність використовуваної схеми щодо різних країн. Саме це дає можливість швидкої обробки, порівняння й передачі накопиченої та систематизованої інформації^[1].

Як правило, комплексна країнознавча характеристика країни містить інформацію про її:

• Територію і географічне розташування (площа, особливості рельєфу, клімату, фізико-, економіко- та політико-географічне положення).


• Природу і природокористування (особливості природних умов, рослинний і тваринний світ, забезпеченість ресурсами, всесвітньо відомі природні пам'ятки).


• Народонаселення (кількість та етнічний склад населення, його структура, тривалість життя, розміщення, міграції, типи поселень).


• Суспільство (державний устрій і форма правління, політичний режим, особливості політичної та правової систем, етимологія назви країни, державна й національна символіка, геополітичне становище, зовнішня політика й міжнародні зв'язки, образ країни у науковому та загальнокультурному дискурсі).


• Історичний розвиток (етапи територіального розвитку, зміна форм державного устрою та правління, а також державних утворень, які функціонували на терені країни в різні історичні періоди, еволюція форм природокористування, розміщення господарства і населення в історичній ретроспективі).


• Господарство (провідні галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери послуг; територіальна структура економіки й економічні райони).


• Культуру (етногеографічні особливості, традиції, культурні пам'ятки, внесок у світову культурну спадщину видатних діячів науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва).


• Зв'язки з Україною (дипломатичні відносини, політична, економічна, військова, культурно-гуманітарна співпраця, кількість українців, які постійно мешкають в країні, українські громадські організації, відомі у світі особистості з українськими коренями).

Комплексна країнознавча характеристика на основі системного підходу синтезує широкий спектр інформації про країну, обрану як об'єкт дослідження, упорядковуючи, систематизуючи її та роблячи придатною для проведення порівнянь, а також швидкого ознайомлення та вивчення^[1].

Цільові (проблемні) країнознавчі дослідження |

Окрім комплексного країнознавства, широкого розповсюдження набули цільові або проблемні країнознавчі дослідження. В залежності від завдань дослідників, їх поділяють на наукове, навчальне, геоінформаційне, культурно-просвітницьке, прогнозне й конструктивне, військове, географічне, історико-георафічне, культурно-географічне, політико-географічне, релігійне, спортивне, демографічне, етноконфесійне, медико-географічне, екологічне, лінгвістичне країнознавство, а також країнознавче забезпечення зовнішньої політики^[1].

Примітки |

Література |

• Кривонос Р. А. Країнознавча характеристика як засіб отримання та передачі наукового знання про країни світу // Міжнародні відносини. Серія «Політичні науки». — 2015. — № 9. — http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/ view/2642/2348.


• Країнознавство: довідник / Я. Б. Турчин, Л. О. Дорош, О. Н. Горбач ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 296 с. : іл. — ISBN 978-617-607-322-2
  


• Країнознавство: навч. посіб. / О. В. Килин; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Львів, 2014. — 471 c.


• Країнознавство: підручник / В. І. Головченко, М. С. Дорошко, П. М. Ігнатьєв та ін.; за ред. В. П. Крижанівського, В. І. Головченка. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009.


• Країнознавство: підручник / В. П. Крижанівський, М. С. Дорошко, В. І. Головченко та ін.. ; за ред. [М. С. Дорошка]. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : Знання, 2012. — 439 с. + 16 с. (карти). — (Вища освіта ХХІ ст.).


• Країнознавство: теорія та практика: підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Ю. С. Занько, Н. М. Ганич ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : ЦУЛ, 2012. — 528 с. — Бібліогр.: с. 523—525 (88 назв). — ISBN 978-611-01-0288-9
  


• Країнознавчий словник-довідник / І. А. Дубович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 587 c. — Бібліогр.: с. 577—579.


• 
  Масляк П. О. Країнознавство: Підручник — К: Знання, 2008. — 292 с.


• 
  Туристичне країнознавство. Азія та Океанія: навч. посіб. [для науковців, викл. та студ. за напрямами: «Менедж. орг.», «Туризм» і «Географія»] / М. П. Мальська, О. Ю. Бордун, М. З. Гамкало ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : ЦУЛ, 2013. — 184 с. — ISBN 978-617-673-123-8
  


• Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид., стер. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с. — Бібліогр.: с. 220—221 (45 назв). — ISBN 978-966-364-834-7
  


• Туристичне країнознавство: навч. посіб. для ВНЗ / А. Ю. Парфіненко. — Х. : Бурун книга, 2009. — 288 c.


• Методика страноведческого исследования / Под редакцией Н. С. Мироненко. — М., 1993. (рос.)
  

Посилання |

• 
  Gapminder.org — візуалізація статистичних даних від Ганса Рослінга. (англ.)
  


• 
  Энциклопедия «Вокруг света» — енциклопедія країн світу на основі журнальних матеріалів. (рос.)
  

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.