Колоніарі Олександр Петрович Зміст Освіта | Кар'єра |...
Народились 28 жовтняНародились 1948Випускники Донецького університетуКандидати економічних наукКавалери ордена «Знак Пошани»Нагороджені почесною грамотою КМУУродженці МаріуполяВипускники Приазовського державного технічного університетуКандидати економічних наук УкраїниПолітики УкраїниНародні депутати України 4-го скликанняЧлени Партії регіонів
28 листопада1948МаріупольДонецька областьукраїнськийполітикнародний депутат УкраїниНародної партіїМаріуполь2002Ждановський металургійний інститут19671972Донецький державний університет1994Кандидат економічних наукПрезидента УкраїниВіктора Януковича20042005Партії регіонів2001Народний депутат України 4-го скликання14 травня200225 травня2006«За єдину Україну!»2006Орден «Знак Пошани»Почесна грамота Кабінету Міністрів України2003
| Олександр Петрович Колоніарі | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 28 жовтня 1948(1948-10-28) (70 років) м. Маріуполь, Донецька область | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Діяльність | політик | ||
| Alma mater | Донецький національний університет імені Василя Стуса | ||
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук | ||
| Посада | Народний депутат України[1] | ||
| Партія | Народна партія | ||
| Нагороди |
| ||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
4-го скликання | |||
Партія регіонів (За єдину Україну!) | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
Олекса́ндр Петро́вич Колоніа́рі (нар. 28 листопада 1948, м. Маріуполь, Донецька область) — український політик. Колишній народний депутат України. Член Народної партії. Почесний президент Асоціації підприємців «Центр ділового співробітництва» (м. Маріуполь). Член президії Ради Всеукраїнської профспілки народних депутатів України у Верховній Раді України (з жовтня 2002).
Зміст
1 Освіта
2 Кар'єра
3 Парламентська діяльність
4 Сім'я
5 Нагороди
6 Посилання
Освіта |
Ждановський металургійний інститут (1967-1972), інженер-металург, «Фізико-хімічне дослідження металургійних процесів». Донецький державний університет (1994), економіст, «Економічне і соціальне планування». Кандидат економічних наук.
Кар'єра |
1967 — робітник Ждановського металургійного заводу імені Ілліча.
1967-1972 — студент Ждановського металургійного інституту.
1972-1973 — служба в армії.
1974-1977 — інженер, старший інженер центральної заводської лабораторії, 1977-1979 — секретар партійної організації доменного цеху, 1979-1985 — начальник відділу технічного навчання, металургійного комбінату «Азовсталь».
1985-1988 — службове відрядження до Алжиру.
1988-1998 — начальник відділу, начальник управління кадрів, 1998-2002 — директор з персоналу, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь.
Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Януковича в ТВО № 56 (2004-2005). Був членом Політради Партії регіонів, головою Орджонікідзевської м. Маріуполя районної організації Партії регіонів (з 2001).
Парламентська діяльність |
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 56 Донецької області, висунутий Виборчім блоком політичних партій «За єдину Україну!». «За» 38.77%, 12 суперників. На час виборів: директор з персоналу ВАТ «Азовсталь» (місто Маріуполь), член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції «Регіони України» (червень 2002 — січень 2005), позафракційний (12 — 21 січня 2005), член групи «Воля народу» (січень — березень 2005), член фракції ПППУ (березень — жовтень 2005), член фракції Політичної партії «Вперед, Україно!» (жовтень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з квітня 2002).
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 63 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Народної партії.
Сім'я |
Одружений. Має двох синів.
Нагороди |
Орден «Знак Пошани». Почесна грамота Кабінету Міністрів України (листопад 2003).
Посилання |
Сайт Верховної Ради України
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
