Ryfujk

Лев Сомов
Народився	14 березня 1964(1964-03-14) (55 років) Донецьк, УРСР
Громадянство	СРСР,  Україна
Діяльність	актор
Роки діяльності	1988 — наш час
IMDb	nm1127541
Нагороди та премії

Лев Микола́йович Со́мов (*14 березня 1964; Донецьк, УРСР) — український актор театру і кіно, режисер, хореограф, драматург. Народний артист України. Актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Біографічні відомості |

Народився у театральній сім'ї. У 1983 році завершив Донецьке музичне училище за класом віолончелі.

В 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Народного артиста України Миколи Рушковського.

З 1988 по 1995 роки працював в Київському національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.

В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1995 року.

Пише під псевдонімом Лев Хохлов. Автор п'єс «Гіркий роман», «Довершений Чарлі», сценаріїв серіалів «Замкова щілина», «Прибулець». Здійснив пластичне рішення і створив хореографію в 15 виставах, серед яких: «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998), «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007).

Лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Міши у виставі «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море».

Режисер телесеріалів «Колишня» (2008), «Лише кохання» (2010).

У 2009 році на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» поставив виставу за своєю п'єсою «Довершений Чарлі».

Державні нагороди |

• 
  Народний артист України (21 жовтня 2014)^[1]
  


• 
  Заслужений артист України (26 червня 2000)^[2]
  

Ролі в театрі |

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |

• 
  Герцог де Малікорн, Жильберт — «Непереможний меч Гайян» за казкою Тамари Габбе «Місто майстрів» (1995)


• 
  Калімако — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)


• 
  Сеньйор Палеарі — «Трохи вина…або 70 обертів» Луїджі Піранделло (1996)


• 
  Міхась Адаменко — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)


• 
  Родріго — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)


• 
  Схвильований — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)


• 
  Міллер — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)


• 
  Тарєлкін — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)


• 
  Дмитро — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)


• 
  Пан де Пурсоньяк — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)


• 
  Ллойд Даллас — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю Майкла Фрейна «Театр» (2001)


• 
  Мішко — «Море…Ніч…Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море» (2002)


• 
  Анучкін, Жевакін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)


• 
  Страфорель — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)


• 
  Боб Джексон — «Брешемо чисту правду» за п'єсою Герберта Бергера «Ще один Джексон» (2003)


• 
  Ведучий — «Наше містечко» Торнтона Вайлдера (2004)


• 
  Єпіходов — «Вишневий сад» Антона Чехова (2004)


• 
  Граф де Гіш — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)


• 
  Артор, Рекламна агенції кур'єр — «Черга» Олександра Марданя (2006)


• 
  Миронов — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського, Олександра Володіна (2006)


• 
  Віталій — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)


• 
  Бургомістр — «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (2007)

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки |

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» |

Примітки |

Посилання |

• 
  Лев Сомов на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.)
  


• 
  Біографія на Кино-театр (рос.)