Ryfujk

Перший трактор

Трактор (англ. tractor, лат. traho — тягну) — безрейковий транспортний засіб, що використовується як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги.

Широко застосовується в сільському господарстві для оранки землі та переміщення несамохідних знарядь та машин. Трактор може бути обладнаний навісними та напівнавісними знаряддями.

Перші колісні трактори з паровими двигунами з'явилися в Англії і Франції в 1830 році, вони як правило застосовувалися для транспортування вантажів у військовій справі, з 1850 року парові трактори почали використовуватись в сільському господарстві цих країн, а з 1890 — в сільському господарстві США. Трактор складається з рами (остова трактора), двигуна, трансмісії, ходової частини, механізму керування та робочого і допоміжного обладнання.

McCormick-Deering 15-30 (виробництво International Harvester) на полях Української РСР. Ця модель тракторів пізніше випускалась як СХТЗ 15-30. Виробництво в Харкові (ХТЗ) з 1931 року та Сталінграді (СТЗ) з 1930 року. Обидва виробництва розроблені Albert Kahn Inc та збудовані McClintock та Marshall.

Двигун перетворює енергію палива в механічну. Найпоширеніші трактори з дизельним двигуном внутрішнього згоряння (дизелі), що перетворює теплову енергію дизельного палива на енергію механічну, і тим самим приводить в рух колінчастий вал, через який енергія розповсюджується на весь машино-тракторний агрегат. Трансмісія трактора трансформує енергію двигуна (крутний момент, частоту обертання) та передає її до рушіїв (тягових колес чи зірочок). Основні елементи трансмісії трактора: зчеплення, коробка передач, головна та кінцева передачі, а також механізми повороту. Ходова частина трактора перетворює обертовий рух на поступальний та передає навантаження від трактора на ґрунт і забезпечує його маневреність. Складається з ведучих і напрямних коліс або гусеничного ходу та елементів, що з'єднують їх з остовом трактора. Механізми керування трактора (рульове керування і гальма) забезпечує керування окремими агрегатами і машини в цілому. Для полегшення праці водія сучасні трактори обладнані гідравлічними, пневматичними та механічними підсилювачами. В складі робочого обладнання трактора — причіпні пристрої, навісна система трактора, вали відбору потужності, приводний шків, ходозменшувач для зниження швидкості руху, система блокування диференціала, система освітлення та сигналізації, довантажувачі ведучих коліс, контрольно-вимірювальна апаратура тощо.

Конструкції тракторів постійно удосконалюються в напрямі зниження питомої металоємності, збільшення потужності двигуна та робочої швидкості трактора, підвищення енергооснащеності, поліпшення тягових властивостей трактора.
Два основні типи тракторів — колісні і гусеничні. Обидва типи мають переваги і недоліки.

Колісні трактори |

Колісні трактори можна використовувати на дорогах загального користування, вони можуть розвивати значну швидкість. Проте їх сила зчеплення з ґрунтом обмежена, а отже обмежена і сила тяги. На рихлому ґрунті такі трактори можуть пробуксовувати. Для усунення цього недоліку були створені трактори з приводом на всі колеса, проте такі машини відрізняються великою вагою і при русі по полю вони досить сильно ущільнюють ґрунт. Для зниження тиску на ґрунт ширина шин тракторів останнім часом збільшується.
Колісні трактори мають перед гусеничними перевагу в маневреності, швидкості але поступають в силовій тязі.

Гусеничні трактори |

Загальна будова гусеничного трактора Т-150

Гусеничні трактори мають більшу силу тяги в порівнянні з колісними. Основний недолік більшості гусеничних тракторів — неможливість переміщення по асфальтованих дорогах без руйнування покриття, виняток становлять трактори з гумовотросовими гусеницями. Невеликі швидкості руху гусеничних тракторів (30—40 км/год) компенсуються зменшеним тиском на ґрунт внаслідок великої площі контакту з ґрунтом за такої ж маси, що і у колісного трактора. Гусеничні трактори широко застосовуються в сільському господарстві на слабонесучих ґрунтах та в промисловості через свою непримхливість.

Класифікація тракторів за призначенням |

За призначенням трактори розділяють на сільськогосподарські та промислові. Сільськогосподарські трактори загального призначення в агрегаті з відповідними машинами (знаряддями) здійснюють оранку, культивацію, посів, прибирання і інші роботи. Найпотужніші сільськогосподарські трактори використовуються при освоєнні цілинних земель для корчування пнів, видалення і заорювання чагарників і інших робіт. Просапні трактори дозволяють механізувати міжрядну обробку — культивацію, спушення, підгортання, обпилювання, прибирання просапних культур (кукурудзи, цукрового буряка, бавовника і ін.). Особливості просапних тракторів — пристосованість до роботи з навісними машинами (знаряддями) і хороша прохідність в міжряддях просапних культур, значний (зазвичай регульований) розмір колії, великий дорожній просвіт, вузькі колеса (гусениці).

Базові моделі промислових тракторів характеризуються більшими, ніж в сільськогосподарських, тяговими зусиллями. Вони виконують землерийні, дорожно-будівельні, трубоукладні, меліоративні і ін. роботи в агрегаті зі всілякими навісними (бульдозерна лопата, снігоочисник, екскаваторний ківш і тому подібне) і причіпними (скрепер, грейдер тощо) машинами (знаряддями). Залежно від умов роботи трактора використовуються різні модифікації базових моделей (наприклад, для сільськогосподарського трактора) — виноградник, болотоходний, садовий; для промислових тракторів. — меліоративний, лісосплавний, трелювальний). Сільськогосподарські трактори в залежності від сили тяги на гаку (кН) поділяються на класи.^[1]

Експлуатаційні показники тракторів |

Основні експлуатаційні показники тракторів підрозділяють на техніко-економічні, технічні і агротехнічні. До техніко-економічних показників відносяться продуктивність в агрегаті, тягові якості, трудомісткість обслуговування і відходу, металоємність та інші показники. До технічних — стійкість трактора (подовжня і поперечна), легкість управління, зручність роботи персоналу (наявність кабіни, контрольних приладів; кількість місць для сидіння); до агротехнічних — питомий тиск на ґрунт прохідність в міжряддях (дорожній просвіт, абрис, захисні зони), маневреність в агрегаті, плавність ходу, точність дотримання руху по заданому напряму. Приклад техніко-економічної характеристики:

Див. також |

• Тракторобудування


• М4 Трактор


• 
  Райдер (мінітрактор)


• Машинно-тракторний агрегат


• Мотоблок


• Antonio Carraro

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трактор

Примітки |

Посилання |

• 
  Каталог техніки //Аграрна енциклопедія

Це незавершена стаття про трактори. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.