Мигаль Тарас Степанович Зміст Короткий життєпис | Твори |...
Народились 19 липняНародились 1920Померли 13 серпняПомерли 1982Померли у ЛьвовіПоховані на Личаківському цвинтаріУкраїнські письменникиУкраїнські публіцистиУродженці РусоваУчні Коломийської гімназії
19 липня1920РусівСнятинського районуІвано-Франківської області13 серпня1982письменникпубліцистРусівВасиль СтефаникКоломийській гімназії1940Сибірнаціоналізм«Жовтень»Личаківському цвинтарі
| Мигаль Тарас Степанович | |
|---|---|
| Народився | 19 липня 1920(1920-07-19) Русів |
| Помер | 13 серпня 1982(1982-08-13) (62 роки) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар :  |
| Громадянство (підданство) |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Коломийська гімназія[d] |
| Мова творів | російська |
| Жанр | роман |
| Брати, сестри | • Роман Мигаль |
|Примітки=
Тарас Степанович Мигаль (19 липня 1920, с. Русів тепер Снятинського району Івано-Франківської області — 13 серпня 1982) — український письменник і публіцист. Член Спілки письменників СРСР (з 1963).
Зміст
1 Короткий життєпис
2 Твори
3 Відзнаки
4 Виноски
5 Джерела
Короткий життєпис |
Народився у селі Русів Снятинського району Івано-Франківської області. Батько — вчитель. Хрещеним батьком (нанашком) Тараса був Василь Стефаник, який родом також із Русова.
Навчався у Коломийській гімназії. Літературну діяльність почав у 1940. За німецької окупації навчався в медичному інституті у Львові.
Після заслання в Сибір і повернення до Львова у 1946 році писав памфлети, в яких критикував націоналізм.
Працював у редакціях львівських обласних газет, був на видавничій роботі. З 1966 — завідувач відділу публіцистики журналу «Жовтень».
Помер у 1982[1]. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 13.[2]
Твори |
Окремими книгами вийшли:
- збірки оповідань і нарисів «На бистрині» (1960), «Зустріч літа» (1963), «Білий гуцул» (1964);
- збірки памфлетів і фейлетонів «Живим і мертвим», «АБН» (1967), «Знайде вас комета-мета» (1973), «З-під ганебного стовпа» (1974), «Страх перед правдою» (1978);
- цикли романів "Шинок «Оселедець на ланцюгу» (1966), «Вогонь і чад», "Фабрика літаків «Дерев'яна підошва» (1970), «Пробуджене місто» (1976), «Останній пароль» (1979).
Пізніше побачила світ:
- "Шинок «Оселедець на ланцюзі»: Повість. — Львів: Проман, 2006. ISBN 966-2971-09-2[3]
Російською мовою видані:
- На распутьях многолюдных: Памфлеты, ст., фельетоны, сатирич. эссэ. — Киев: Дніпро, 1982. — 335 с.
- Огонь и чад: Роман / Тарас Мыгаль ; Авториз. пер. с укр. И. Сергеевой; [Худож. Н. С. Попов]. — М.: Сов. писатель, 1978. — 614 c. ил.
- Последний пароль. Роман / Тарас Мыгаль; [Худож. В. К. Пинигин]. — Львов: Каменяр, 1979. — 17 c. ил.
- Страх перед правдой: [Об укр. буржуаз. националистах]. Памфлеты. — Львов: Каменяр, 1978. — 136 с.
Відзнаки |
Республіканська премія імені Ярослава Галана, 1975.
Обласна премія імені К. Пелехатого.
Виноски |
↑ http://www.dt.ua/articles/28895 [недоступне посилання]
↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 200—201. — ISBN 966-8955-00-5.
↑ http://www.knyga-ua.com/books/shinok-oseledets-na-lantsyuzi
Джерела |
Мигаль Тарас Степанович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.- Письменники Радянської України. Біобібліографічний довідник / Автори-упорядн. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1981. — 327 с.
