Мікалоюс Константінас Чюрльоніс Зміст Життєпис | Музична...
Народились 22 вересняНародились 1875Уродженці Російської імперіїПомерли 10 квітняПомерли 1911Померли у ВаршавіПоховані на цвинтарі «Расу»Випускники Лейпцизької консерваторіїЛитовські композиториЛитовські художникиУродженці ВарениПерсоналії:Друскінінкай
лит.22 вересня187510 квітня1911художниккомпозиторДрускінінкайМ. ОгінськогоПлунгянах1889189318941899Лейпцігській консерваторії19011902190219051905К. СтабровськогоВаршавіВаршаві19051906ПетербурзіВільнюсі19071908Паланзі1908ПетербурзіМ. В. ДобужинськогоКаунасі1985Йонас ВайткусГригорій ГладійМайя Плісецька190019011903190719021899модернуар нувосимволізму1907190819071904190619071907Дати і події,
Мікалоюс Константінас Чюрльоніс | ||||
---|---|---|---|---|
лит. Mikalojus Konstantinas Čiurlionis | ||||
Народження | 22 вересня 1875(1875-09-22) Варена, Троцький повіт (Віленська губернія), Віленська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 10 квітня 1911(1911-04-10) (35 років) | |||
Варшава, Російська імперія | ||||
Поховання | цвинтар Расу | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Жанр | художник | |||
Навчання | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона (1902) і Музичний університет Фридерика Шопена (1899) | |||
Діяльність | композитор, художник | |||
Роки творчості | з 1900 — тепер. час | |||
Вчитель | Карл Райнеке | |||
Сайт | ciurlionis.eu/en/ | |||
Mikalojus Konstantinas Čiurlionis на Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Мікал́оюс Константі́нас Чюрль́оніс (лит. Mikalojus Konstantinas Čiurlionis; * 22 вересня 1875 — † 10 квітня 1911) — литовський художник і композитор («Соната сонця», «У лісі»).
Чюрльоніс сприяв символізму та югендстилю, був представником періоду кінця століття. Він вважається одним із піонерів абстрактного югендстилю в Європі. За своє коротке життя Мікалоюс створив близько 400 музичних п'єс, 300 картин, а також безліч літературних творів, віршів. Більшість картин художника розміщені в М. К. Чюрльоніса Національному художньому музеї в Каунасі, Литва. Його праця вплинула на сучасну литовську культуру.
Зміст
1 Життєпис
2 Музична творчість
3 Образотворче мистецтво
3.1 Соната весни
3.2 Картини поза циклами
4 Твори
5 Література
6 Ілюстрації
Життєпис |
Дитинство провів в місті Друскінінкай, де його батько був органістом. Професійна музична кар'єра почалася в музичній школі і оркестрі князя М. Огінського в Плунгянах (1889–1893). Музиці навчався у Варшавському музичному інституті (1894–1899) і Лейпцігській консерваторії (1901–1902).
Вчився живопису в художній школі Я. Каузика (1902–1905) і художньому училищі (1905) у К. Стабровського у Варшаві. Вперше експонує свої роботи в Варшаві в 1905. У 1906 його роботи виставляються на виставці учнів Варшавського художнього училища в Петербурзі. Один з ініціаторів і учасників першої литовської художньої виставки в у Вільнюсі в 1907. У 1908 живе у Вільнюсі, де керує хором, частину часу в Друскінінкай і Паланзі.
Восени 1908 в Петербурзі за сприяння М. В. Добужинського увійшов до кола художників, що пізніше утворили об'єднання «Світ мистецтва».
Помер після важкого нервового захворювання в санаторії під Варшавою.
У Каунасі знаходиться Національний художній музей імені Чюрльоніса; у Друскінінкаї є меморіальний будинок-музей Чюрльоніса (філіал музею в Каунасі). Ім'я Чюрльоніса носить заснована в 1945 році Національна школа мистецтв М. К. Чюрльоніса у Вільнюсі, єдина в Литві школа мистецтв з повним 12-річним циклом навчання.
У 1985 Йонас Вайткус зняв фільм «Зодіак» про Чюрльоніса. Григорій Гладій виконав головну роль, а Майя Плісецька — роль Музи митця.
Музична творчість |
Автор перших литовських симфонічних поем «У лісі» (1900–1901) і «Море» (1903–1907), увертюри «Кястутіс» (1902), кантати для хору і симфонічного оркестру «De profundis» (1899), струнного квартету, творів для хору а capella на тексти псалмів. Записав і обробив понад 60 литовських народних пісень. Склав понад 200 творів для фортепіано (прелюди, варіації, «пейзажі», твори для струнного квартету і органу).
Образотворче мистецтво |
Написав близько 300 творів, в дусі модерну і ар нуво що поєднують вплив символізму з елементами народного декоративно-прикладного мистецтва, цитатами і ремінісценціями з японської, єгипетської, індійської культур і прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва. Останнє особливо виразно в таких творах, як «Соната сонця», «Соната весни» (1907), «Соната моря», «Соната зірок» (1908). Створював символічно-узагальнені твори, що переносять до світу казки (триптих «Казка», цикл «Казка королів»; 1907), міфів (цикли «Сотворення світу», 1904–1906, «Знаки Зодіаку» 1907) космогоній, народних уявлень (цикли «Весна», «Зима» 1907; «Жемайтські хрести», «1909»). Твори знаходяться в Каунаському художньому музеї імені Чюрльоніса.
Соната весни |
Алегро
Анданте
Скерцо
Фінале
Картини поза циклами |
Минуле
Корабель. Хмари
Хрести Жемайтії
Твори |
- Apie muziką ir dailę, laiškai, užrašai ir straipsniai. Vilnius, 1960.
Література |
Видання творів М.-К. Чюрльоніса
Сонаты и фуги: комплект репрод. / М.-К. Чюрлёнис ; авт. текста и сост. В. Ландсбергис. — Вильнюс: Вага, 1980. — 15 л. текста : 33 л. репрод. в папке.
М. К. Чюрлёнис: комплект открыток / М. К. Чюрлёнис ; сост. и авт. вступ. ст. И. Умбрасас. — Ленинград: Аврора, 1977. — 16 открыток.
М. К. Чюрлёнис: репродукции / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста А. Венцлова. — Вильнюс: Вага, 1975. — 40 с. : 32 репрод. в папке. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
Миколаюс Константинас Чюрлёнис: альбом / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста Л. Шепетис ; сост. : В. Чюрлёните-Каружене, Ю. Григене. — Вильнюс: Вага, 1981. — 308 с. : цв. ил. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
Про М. К. Чюрльоніса
Бальчунене Г. И. М. К. Чюрлёнис: (к 100-летию со дня рождения) / Г. И. Бальчунене. — Москва: Знание, 1975. — 32 с. : 16 с. вкл. — (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Искусство» ; № 5).
Воложин С. Со-мнение: попытка приобщиться к художеств. миру Чюрлёниса / С. Воложин. — Одесса: Негоциант, 1999. — 215 с. — ISBN 966-7423-21-2.
Гаудримас Ю. К. М.-К. Чюрлёнис: пер. с лит. / Ю. К. Гаудримас, А. Савицкас. — Вильнюс: Vaga, 1965. — 122 с. : 13 л. ил. и нот. ил.
Ландсбергис В. В. Творчество Чюрлёниса: (Соната весны) / В. В. Ландсбергис. — 2-е доп. изд. — Ленинград: Музыка, 1975. — 280 с. : ноты, 20 л. ил., портр.
Межелайтис Э. Мир Чюрлёниса / Э. Межелайтис // Межелайтис Э. Собрание сочинений: в 3 т. — Москва, 1978. — Т. 2. — С. 399—432.
Розинер Ф. Гимн солнцу: искусствовед. повесть / Ф. Розинер. — Москва: Молодая гвардия, 1974. — 192 с.
Розинер Ф. Искусство Чюрлёниса: жизнь. Личность. Живопись. Музыка / Ф. Розинер. — Москва: Совет. художник, 1983. — 375 с. : ил.
Розинер Ф. Я. Искусство Чюрлёниса: жизнь. Личность. Живопись. Музыка. Философия творчества / Ф. Я. Розинер. — Москва: Терра, 1993. — 407 с. : ил., ноты. — ISBN 5-85255-152-Х.
Чюрлёните Я. Воспоминания о М. К. Чюрлёнисе / Я. Чюрлёните ; пер. с лит. А. Берман. — Вильнюс: Вага, 1975. — 368 с.: ил.
Чюрльонісів шлях / упоряд. та передм. Д. Чередниченка ; пер. з лит. та пол. Д. Чередниченка. — Київ: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1996. — 104 с. : іл. — Лит. і укр. — ISBN 966-522-000-4.
Эткинд М. Мир как большая симфония: книга о художнике Чюрлёнисе / М. Эткинд. — Ленинград: Искусство, Ленингр. отд-ние, 1970. — 156 с. : ил.
Чюрлёнис Микалоюс Константинас [10 (22).ІХ 1875 — 28.ІІІ (10.IV) 1911] // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — Москва, 1982. — Т. 6. — С. 262—263/
Майстер живописної симфонії: до 140-річчя від дня народження М. Чюрльоніса (1875—1911) // Дати і події, 2015, друге півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 67–71.
Ілюстрації |
М. К. Чюрлёнис: фот. 1908 г. ; М. К. Чюрлёнис и С. Чюрлёне: фот. 1909 г. // Ландсбергис В. В. Творчество Чюрлёниса: (Соната весны) / В. В. Ландсбергис. — 2-е доп. изд. — Ленинград, 1975. — Вкл. между с. 64–65.
Миколаюс Константинас Чюрлёнис: альбом / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста Л. Шепетис ; сост. : В. Чюрлёните-Каружене, Ю. Григене. — Вильнюс: Вага, 1981. — 1981. — 308 с. : цв. ил. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q54837d:Track:Q19938912