Ryfujk

	Олешківські піски
	; ;
	Центральна частина піщаної арени навесні
	; 46°35′00″ пн. ш. 33°03′00″ сх. д. / 46.58333° пн. ш. 33.05000° сх. д. / 46.58333; 33.05000Координати: 46°35′00″ пн. ш. 33°03′00″ сх. д. / 46.58333° пн. ш. 33.05000° сх. д. / 46.58333; 33.05000;
Країна	Україна
Регіон	Херсонська область
Розташування	; Олешківський район
Довжина	150 км
Ширина	до 40 км
Площа	1 612-2 100 км²
	; Клімат
Середньорічна температура	10,2 °C
Середня температура січня	−2,4 °C
Середня температура липня	22,6 °C
Річний рівень опадів	419 мм;
	; ; ; ; ; Олешківські піски; ; ; ;
	; ; ; ; ; Олешківські піски; ; ; ;
	; Олешківські піски у Вікісховищі?;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олешківські піски (значення).

Оле́шківські піски́ — другий за розмірами піщаний масив (арена) у Європі^[1], розташований у Олешківському районі за 30 км на схід від міста Херсона, за Дніпром, та за 30 км від узбережжя Чорного моря^[2]. Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями — 210 000 га^[3]. Назва походить від назви міста Олешки. Піски складені з безмежних барханів («кучугурів»), висотою близько 5 м, давніх піщаних алювіальних відкладень Дніпра. У складі пісків — 7 необліснених арен: Каховська, Казачолагерна, Олешківська, Чалбаська, Чулаківська, Іванівська, Кінбурнська^[3]. Найбільша з них у діаметрі має розмір близько 15 км. Національним банком України у 2015 році випущено ювілейну монету Олешківські піски.

На території Олешківських пісків організовано природоохоронну зону — Національний природний парк «Олешківські піски».

Зміст

1 Генезис

2 Клімат

3 Гідрологія

4 Рослинність
- 4.1 Лісорозведення

5 Екологія
- 5.1 Військові навчання

6 Див. також

7 Примітки

8 Посилання

Генезис |

Олешківські піски. Оглядовий майданчик з боку села Раденськ


Пам'ятна монета НБУ присвячена Олешківським піскам

У нинішньому своєму вигляді піски з'явились порівняно недавно. У низинах Дніпра піски існували завжди, але їхнє просування стримував покрив степової рослинності. У XIX сторіччі сюди почали завозити овець (один лише барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, володів величезними отарами до мільйона голів^[4]), які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. За словами П. Костичева, який вивчав Олешківські піски у 1880-х роках, не більше ніж за сто років до того часу піски були суцільно закріплені рослинністю, місцями деревами. Думки, «ніби поява пісків відбулася від зміни кліматичних умов місцевості», Костичев вважав абсолютно голослівними.

«

Утворення сипких пісків і перепони до їх закріплення обумовлюються однією і тією ж і притому лише однією причиною: посиленим випасанням худоби.^[5]

»

У «Журналі загальнокорисних даних^[ru]» (рос. Журнал общеполезных сведений) за 1837 рік вказується, що площа лісів на пісках нижнього Дніпра, що становила у 1802 році більше ніж 5000 га, до 1832 року впала практично до нуля^[6].

Клімат |

Мікроклімат піщаної арени напівпустельний, проте він помірний, з ознаками субтропічного континентального. Влітку пісок нагрівається до 70 °C, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розганяють дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж у Херсоні, що на іншому березі Дніпра. Трапляються піщані бурі. Взимку відносно тепло, сильні морози бувають рідко, зими безсніжні, чи малосніжні, сніговий покрив нетривкий.

Гідрологія |

На глибині 30–40 м існує прісний водонасичений пласт. Проте масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень ґрунтових вод знизиться і ліси не зможуть вже стримувати піски.

Рослинність |

Рослинність розріджена. Стримують пустелю штучно насаджені щільні соснові ліси. Часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко загоряється влітку через погодні умови.

Лісорозведення |

Дослідні роботи із закріплення пісків були розпочаті наприкінці XVIII століття, але масштабного характеру набули у 1830–1840 роках у зв'язку з активною діяльністю щодо лісорозведення міністра фінансів графа Канкріна та утворенням Олешківського лісництва^[6]. Період генерального межування та наділення селян землею (1859–1890 роки) став катастрофою для лісів, площа пісків значно збільшилася. Відновлення лісу було продовжене тільки починаючи з 1920-х років. У 1953—1971 роках великі масиви лісу, а також сади та виноградники були посаджені під керівництвом В. М. Виноградова, який у 1968 році отримав звання Заслуженого лісовода УРСР. Зараз піски зупинено по краях величезними штучними лісовими масивами, загальна площа яких становить близько 100 тис. гектарів, які є найбільшим штучним лісом у світі^[7].

У регіоні діє Степовий філіал УкрНДІ лісоагромеліорації (УкрНДІЛГА), який розв'язує проблеми комплексного використання пісків, а також створення перешкод на шляху розширення пустелі^[3].

Екологія |

Основні фактори впливу на екологічну ситуацію в регіоні: зменшення площі лісу, зменшення шару піску. Зменшення площі лісу викликано вирубкою, пожежами, природною загибеллю соснових насаджень, нездатних до самовідтворення та може призвести до розширення піщаного масиву^[6]. З іншого боку, неконтрольоване використання піску для будівництва та розміщення сільськогосподарських об'єктів у регіоні призводить до зниження рівня ґрунтових вод та їх забруднення, що може позбавити мешканців регіону якісної питної води та негативно впливає на ліс^[8].

З 2008 року лісові масиви інтенсивно вирубуються, тому що великі площі сильно постраждали від пожеж. Пожежі часто виникають завдяки навмисним підпалам. При пожежах сильно страждають не тільки лісові насадження, але й унікальна фауна цього піщаного масиву.

Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбардування льотчики з країн Варшавського договору. У зв'язку з цим наукове дослідження регіону було обмежене. Дотепер у пісках знаходиться значна кількість снарядів, що не розірвалися.

Військові навчання |

У зв'язку з агресією Росії щодо України й окупацією Кримського півострова міністерство оборони України відновило військові навчання на колишньому полігоні, що перебуває під охороною й у віданні національного природного парку^[9].

Наслідки військових навчань у 2016 році

Див. також |

Національний природний парк «Олешківські піски»

Примітки |

↑ Найбільшим піщаним масивом у Європі є Рин-піски, що простяглися від Західного Казахстану до Калмикії Прикаспійською низовиною на площі 40 тис. км².

↑ Стаття у «Газеті по-київські».

↑ ^а^б^в (рос.) Роман Е. Г. Олешковские пески. Природное образование. — НПП «Олешковские пески», 2012.

↑ Чивилихин Владимир, Поющие пески.

↑ Берг Л. С. Климат и жизнь. / Вопрос об изменении климата в историческую эпоху.

↑ ^а^б^в Попков М., Полякова Л. Сосняки на песчаных аренах нижнеднепровья: история, проблемы, перспективы.

↑ До Книги рекордів України внесені 2 нових рекорди: «Найбільший штучно насаджений ліс у світі» та «Найбільший піщаний масив України»

↑ Рябцев М. П. Богатство, которое нужно сохранить.

↑ «Олешківські піски» скаржаться на захоплення території військовими — Українська правда, 29 грудня 2015 року.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олешківські піски

Олешківські піски. Мир в часи війнии // Український тиждень 19 жовтня 2017

Олешківські піски — природне диво України та найбільша пустеля Європи (фото).

Сім чудес України.

pustelya — ЖЖ-спільнота, що присвячена Олешківським піскам. Тут збирається уся інформація, пов'язана з ними.

Олешківські піски — українська Сахара. ТСН. 1+1. 09.09.2013.

Фотогалерея.

Звіт про поїздку до Олешківських пісків. З фотографіями і супутниковими мапами місцевості.

Фотозвіт Одеського Клубу екстремального автотуризму. (рос.)

Звіт з фотографіями про пробіжку через піски. (рос.)

«Олешківські піски» скаржаться на захоплення території військовими // УП. 29.12.2015.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Найбільшим піщаним масивом у Європі є Рин-піски, що простяглися від Західного Казахстану до Калмикії Прикаспійською низовиною на площі 40 тис. км².

[2] Стаття у «Газеті по-київські».

[НПП-3] а^б^в (рос.) Роман Е. Г. Олешковские пески. Природное образование. — НПП «Олешковские пески», 2012.

[4] Чивилихин Владимир, Поющие пески.

[5] Берг Л. С. Климат и жизнь. / Вопрос об изменении климата в историческую эпоху.

[PDF1-6] а^б^в Попков М., Полякова Л. Сосняки на песчаных аренах нижнеднепровья: история, проблемы, перспективы.

[7] До Книги рекордів України внесені 2 нових рекорди: «Найбільший штучно насаджений ліс у світі» та «Найбільший піщаний масив України»

[8] Рябцев М. П. Богатство, которое нужно сохранить.

[УП20151229-9] «Олешківські піски» скаржаться на захоплення території військовими — Українська правда, 29 грудня 2015 року.

搜尋此網誌