Вівсянка звичайна Зміст Поширення та місця існування |...
Птахи, описані 1758ВівсянковіПтахи УкраїниПтахи Люксембургу
горобцеподібнийвівсянковихЄвропіАзіїінтродукованаНової ЗеландіїосіліпопуляціїміграційнимидзьобГніздояєць моху лишайникакомахаминасінням
? Вівсянка звичайна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||
Emberiza citrinella Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вівся́нка звича́йна (Emberiza citrinella) — горобцеподібний птах родини вівсянкових (Emberizidae). В Україні осілий, кочовий вид.
Зміст
1 Поширення та місця існування
2 Морфологічні ознаки
3 Гніздування
4 Живлення
5 Див. також
6 Посилання
Поширення та місця існування |
Гніздяться по всій Європі та більшій частині Азії. Також звичайна вівсянка була інтродукована до Нової Зеландії в 1862 році і зараз стала там звичайним птахом.
Більшість птахів — осілі, проте деякі найпівнічніші популяції є міграційними.
Птах характерний для відкритих просторів, узимку збирається у зграї.
Морфологічні ознаки |
Маса тіла 24-30 г, довжина тіла близько 17 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова жовта, з темними рисками на тім'ї; щоки окреслені темними смугами спина і крила рудувато-бурі, з темною строкатістю; поперек і надхвістя руді; низ жовтий, воло і боки тулуба рудуваті, на боках темні риски; махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою, крайні стернові пера з білими краями; дзьоб сірий; ноги світло-бурі; у позашлюбному оперенні подібний до дорослої самки. У дорослої самки жовтого кольору в оперенні значно менше; на голові і на боках тулуба темна смугастість; воло бурувате, з темними рисками. Молодий птах схожий на дорослу самку.[1]
Гніздування |
Гніздо влаштовує на поверхні землі. Відкладає 3-6 яєць, що мають характерний для родини рисунок у вигляді рисок.
Гніздо у вигляді пухкої неглибокої чашечки із сухих размочаленних стебел і листя злаків, розташовується на землі в ямці або на траві, часто на схилі канави або яру, під прикриттям кущика або повалених гілок. Іноді крім трави додається невелика кількість моху, лишайника, кінського волоса або шерсті парнокопитних тварин.[2]
Живлення |
Пташенята живляться переважно комахами, дорослі птахи — насінням.
Див. також |
8965 Сітрінелла — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Посилання |
↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
↑ А. В. Михеев. Биология птиц. Полевой определитель птичьих гнёзд. — М. : Топикал, 1996. — 460 с. — ISBN 978-5-7657-0022-8.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |